Не так давно ігроманія як і алкоголізм була внесена до реєстру захворювань психіки. Як же втриматися від такої нешкідливої залежності, і як навчитися протистояти ігроманії, якщо ви раптом зрозуміли, що ви нею хворі.
Насамперед треба визначитися, що ж розуміти під словом «манія». Психологи називають манією розлад психіки, для якого типові нав'язливі стани, а також сильне збудження. Для людей, які володіють манією, властиві швидкі зміни настрою, сильна дратівливість. У цих людей реальність поступається місцем ілюзіям.
У США ігроманію величають «залежністю без наркоти». У головному мозку людини існують різні рецептори, які несуть відповідальність за різні ефекти. Вже знайдені рецептори, які можуть розвивати залежність від тютюну, алкоголю і наркотиків. На жаль, достеменно невідомо, де знаходяться рецептори, що розвивають залежність людей від гри.
Для боротьби з ігроманією людина повинна розвивати себе як особистість. Ігроману, якщо він хоче позбутися своєї залежності, необхідно пізнати інтерес до життя, у нього повинні з'явитися інші різноманітні захоплення. Це може бути нова цікава робота, вишивання хрестиком, прогулянки на велосипеді, словом, все що завгодно. Психологи вважають, що важливо мати кілька джерел задоволень, щоб у будь-які складні моменти життя людина могла вибрати спосіб відволікання від проблем, інакше рано чи пізно настане момент, коли людині елементарно все набридне.
Необхідно також зміцнювати своє духовне життя. Важливо мати можливість робити щось корисне не тільки для себе, а й для інших людей. Це може бути турбота про власних дітей, виплеск у творчості, розведення ручних кроликів тощо. Все це - «запасні аеродроми», що допомагають людині не зациклитися на будь-якому одному виді діяльності. Якщо ж людиною рухає лише один мотив у житті (часто це лише робота), то в разі втрати цього мотиву, вона навряд чи зможе переключитися на інші сфери життєдіяльності.
Поспішаємо порадувати ігроманів - це виліковно. Після лікування колишній ігроман не повертається до гри. Для того, щоб вилікувати ігромана, потрібно замінити стереотип гри на більш зручні і необхідні для людини варіанти поведінки.
Якомога частіше зустрічайтеся з друзями, вони зможуть допомогти побачити інші принади життя, крім ігор. Не свартеся з ігроманом на тему його програшів, але і не радійте його виграшам. Якщо ж ігроман - ваша дитина, запропонуйте їй іншу альтернативу (комп'ютер, спорт) тощо.
