Малинна стеблева галлиця практично всюдисуща і дуже любить малину з їжачком. У результаті активної діяльності цих ненажерливих паразитів на малинних втечах починають утворюватися химерні галли веретеноподібної форми, ширина яких становить близько 20 мм, а довжина - приблизно 30 мм. Як правило, для таких утворень характерна тверда поверхня, а зсередини галли заповнені нагадувальною тирси пухлою тканиною. Поступово атаковані шкідниками втечі відмирають, що не може не позначатися на обсягах довгоочікуваного врожаю.
Знайомтеся зі шкідником
Імаго малинних стеблевих галиць мають розмір від 2 до 2,5 мм. Зазвичай вони чорненькі з вузенькими коричневатими спинками. Усики шкідників оснащені чотирма члениками, ніжки у них пофарбовані в коричневі тони, а прозорі крильця досить рівномірно покривають коротеньке волосся.
Ненажерливі личинки зазвичай виростають до 4 мм в довжину, пофарбовані в червонуваті тони і є власницями чудово розвинених двіченних вусиків.
Окукливання личинок найчастіше припадає на квітень. А років імаго стартує орієнтовно в травні або в червні. Зазвичай у цей період зацвітає малина. Після деякого часу самочки починають відкладати на молоденькі втечі яйця, розміщуючи їх групками по вісім-п'ятнадцять штук у кожній. Відроджені шкідливі личинки пробираються під побіжну кору і приступають до харчування соками рослинності. В результаті подібного харчування на ягідних кущах формуються численні галли, окільцевують втечі і тим самим порушують повноцінне пересування соків по стебельках. На одному стебельці часто можна спостерігати відразу по кілька галлів.
Особливо добре розрізняються галли по осені, коли кора на їх поверхнях починає потихеньку розтріскуватися і відокремлюватися від гілок. Як правило, в них нерідко перезимовують личинки, причому в одному галлі їх може бути зосереджено до одинадцяти особин відразу. Та й окукливаються ці паразити, не залишаючи полюбилися їм галлів.
Малинні стеблеві галиці послаблюють атаковані ними ягідні кущики до такої міри, що на них слідом нерідко починає розвиватися ще й пурпурова плямистість. Суперечки грибів-збудників цієї руйнівної недуги проникають у рослини через втратили цілісність кору і починають розвиватися з блискавичною швидкістю.
Як боротися
Для посадки малинних кущиків слід відбирати тільки здоровий посадковий матеріал. Ґрунт під ними необхідно перекопувати не тільки пізньої осені - ранньовесняна перекопка теж буде вельми до речі. Всі ягідні кущики важливо систематично проріджувати, а атаковані малинними стеблевими галицями втечі потрібно вирізати і оперативно спалювати.
Малинні кущі до початку цвітіння обприскують дозволеними інсектицидами. Якщо однієї обробки буде недостатньо - можна повторити її після того, як урожай запашної малини буде повністю зібраний. Зазвичай повторна обробка потрібна в тому випадку, якщо шкідливі паразити заселили приблизно 20 - 25% кущів малини.
Найчастіше посадки малини обприскують однопроцентною бордоською рідиною. До речі, даний засіб допомагає ефективно боротися не тільки з малинними стеблевими галлицями, але ще й з цілою низкою інших шкідників, які провокують розвиток таких небезпечних недуг, як пурпурова плямистість і антракноз. Після осінньої перекопки ґрунту обприскування малинних кущів рекомендується повторити.
Гарного ефекту можна досягти і при проведенні обробок емульсією «Карбофосу» (0,1 - 0,2%). Крім малинної стеблевої галиці, за допомогою цього препарату можна також позбутися малинної тлі, малинового жука, полунично-малинного довгоносика і малинової мухи. А якщо до рятівної емульсії додати хлорокис міді (0,3%), то вийде склад для боротьби з плямистістю малини.
