Ми знайомимося з людьми, спілкуємося, дізнаємося один одного ближче і, на підставі почутого або побаченого, робимо висновки - приємна нам людина чи ні. На інтуїтивному рівні нам приносить задоволення спілкування з близькими за духом людьми. Але як пізнати взаємні дружні почуття?
Як говорить проста істина - друг пізнається в біді. Але і біда буває різною. Для школяра справжньою бідою є контрольна робота, до якої він не підготувався. Чи виручить його в цьому випадку друг? Він може дати списати, аби той перестав у нього тикати ручкою, а може навмисно відвернутися, щоб дати урок на все життя, показуючи, до чого призводить легковажність. При цьому буде щиро шкодувати про свою відмову в допомозі. Коли трапляється справжня біда, і багато друзів відвертаються, потрібно звернути увагу на тих, хто поруч. Саме ті одиниці, які залишилися у важкий момент підтримати людину не тільки словом, а й ділом, гідні називатися друзями.
Справжній друг завжди заступиться за свого товариша, навіть якщо і розуміє, що сила на іншому боці, і розправа неминуча. На те й друзі, щоб разом потрапляти в історії і так само дружно і спільно з них виходити. Друг, який сумнівається, в кращому випадку, покличе когось ще, або ретирується з місця події.
Для перевірки друга на міцність можна створити штучну проблему самому. Наприклад, розпустити про себе неприємний слух і чекати реакції друзів. Ті приятелі, які підтримають слух про неприємну історію і почнуть з цього приводу шепотіти з іншими товаришами, просуваючи слух в маси, не гідні називатися друзями. А хто проковтнув вигаданий слух, немов його і не було, продовжуючи з вами душевно спілкуватися, той визнається найкращим і надійним другом. Трапляється, що щирих друзів дуже складно зустріти в житті, не кожен проходить перевірку, але, тим не менш, впевненість у ближньому ніколи не зашкодить.
