Актор, який знявся в 36 картинах, народився в місті Калініні 16 вересня 1938 року. Незважаючи на його вагомий послужний список, в життя Валерія не входили буденні для зірок речі. Не було похвали, поваги, слави і впізнаваності. Правда, до певного моменту. Для широкого кола людей він став відомий завдяки одному значущому фільму.
«Тіні зникають опівдні» (1971) - ось візитна картка Валерія Гатаєва. Саме цей фільм після показів по телевізору підніс його на п'єдестал слави. Потім пішли ще 4 фільми в житті актора, але вони вже не принесли такого відгуку глядачів.
Театральна діяльність
Біографія Валерія Гатаєва як актора почалася в драмтеатрі міста Ульяновська. Після цього він відіграв більш ніж у тридцяти виставах у рідному місті. Колеги із захопленням дивилися на його акторську гру.
У 1971 році Гатаєву приходить запрошення в Ленінградський театр, яке він із задоволенням приймає. А через 6 років переїжджає до Москви, щоб працювати у МХАТі. У цьому театрі він займав провідну роль, жодна прем'єра не обходилася без його участі.
1986 рік став знаменним для Валерія Гатаєва - його визнали народним артистом РРФСР. Далі, через 13 років, йому вручили Орден Дружби.
Фільми
З 1960-х років актор починає брати участь у зйомках. Але минуло цілих 11 років, перш ніж фільм, в якому він знімався, облетів всю країну і зібрав захоплені відгуки. Йдеться про гучну тоді картину «Тіні зникають опівдні», де Валерій Гатаєв постав перед глядачем у ролі Фрола. Крім цього фільму, в кар'єрі Гатаєва можна виділити також:
- «Остання втеча» (1980), де Валерій зіграв хрещеного батька.
- «Без терміну давності» (1986), капітан Дементьєв.
- «Його батальйон» (1989), генерал.
- «Один шанс на двох» (1998).
Гатаєва могли не взяти на роль Фрола
Маючи за плечима кілька фільмів, Валерій з повною впевненістю висуває свою кандидатуру для ролі Фрола Курганова. Але у художньої ради зовсім не було бажання брати Валерія Гатаєва на цю роль, так як вони не помітили в ньому ніякого потенціалу на пробах. Однак режисери фільму змогли переконати членів ради. Режисерська група настільки вірила в Гатаєва, що готова була перезняти стрічку за свій рахунок у разі його провальної гри.
Особисте життя
У перший шлюб Валерій вступив з дівчиною на ім'я Людмила. У подружжя з'являється син, якого назвали Артемом. Валерій був вірним чоловіком, навіть його друзі це відзначали і беззлобно жартували.
Однак у 1980 році особисте життя Валерія Гатаєва зазнає серйозних змін. У театрі з'явилася нова співробітниця. Звали її Ольгою. Гатаєв не міг стримувати своїх почуттів до неї, навіть незважаючи на те, що різниця у віці у них дорівнювала 24 рокам. Ольгу Дубовицьку вік теж не збентежив, виявилося, що закоханість була взаємною. Валерій розлучається з дружиною. Далі його запросили до МХАТ, і він разом з Олею вирушає до Москви. Минуло два роки, і Ольга народила Гатаєву близнят - Таню і Машу. Родині надали трикімнатну квартиру в Сокільниках.
Смерть
24 червня 2011 року не стало Гатаєва Валерія Закировича. Про нього знову заговорили з колишньою силою через багато років після тієї великої прем'єри. Через серцеву недостатність Валерій не зміг протягнути до свого 73 дня народження всього два місяці.
Проблеми з серцем почалися ще за 10 років до смерті. Актор не міг більше грати, уражені судини на ногах дали про себе знати. Гатаєв страшно переживав через це. Благо він знайшов для себе інше заняття в театрі - ділитися досвідом з молодими і акторами-початківцями. Колектив, коли бачив Гатаєва, що входить в стіни театру, відразу перетворювався, у всіх піднімався настрій. Після його відходу на пенсію колишні колеги підтримували актора морально і допомагали йому з фінансами.
Через чотири дні після смерті Гатаєва ховали. Крім родичів, колег і друзів, на прощання зібралося не менше сотні шанувальників його таланту і акторської гри.
