Тонзиліт (ангіна) - запалення небних мигдалин. На жаль, це захворювання - часте явище у дітей різного віку. Проблеми, викликані тонзилітом, вимагають вжиття термінових заходів, оскільки нерідко патологія набуває хронічної течії, що, в свою чергу, веде до ряду серйозних ускладнень.
Причиною ураження мигдалин є бактерії. У більшості випадків це бета-гемолітичний стрептокок і гемофільна паличка. Інші мікроорганізми та віруси рідко стають джерелом запалення. Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом, тобто при чханні і кашлі, від хворої людини або носія інфекції, тому хвороба виникає на перший погляд без причини.
Симптоми тонзиліту, що виникають у дітей
Першими симптомами, видатними хвороба, є:
- Гострий початок запального процесу;
- Підвищення температури тіла;
- Загальна слабкість;
- Головні болі;
- Болючість горла, що посилюється при ковтанні;
- Запалення лімфатичних вузлів (регіональних);
- Горло стає червоним, набряком, з гнійним нальотом на мигдалинах. При цьому наліт легко видалити. Саме це відрізняє тонзиліт від дифтерії. У деяких випадках гній відсутній. Це явище в медицині називають катаральним запаленням.
Лікування гострого тонзиліту у маленьких дітей
В першу чергу необхідно проконсультуватися з фахівцем. Зазвичай лікар призначає прийом антибіотиків, наприклад, амоксиклава, флемоклава або аналогічних їм.
Тяжкий перебіг захворювання потребує лікування цефалоспоринами першого та другого покоління. У ряді випадків використовують макроліди. Головне - не займатися самолікуванням, адже це може призвести до ускладнень і переходу процесу з гострої форми в хронічну.
Поряд з антибіотиками застосовуються і способи місцевого впливу на мигдалини. Найбільш поширені - антисептичні аерозолі (тантумверде, гексорал, мірамістин, стопангін тощо).
Хронічний тонзиліт у дітей
В основному хронічну форму захворювання набуває після ангіни. Переходу також сприяють такі фактори, як регулярне запалення області носа, включаючи придаткові пазухи, ротоглотки, а також бактерії з каріозних зубів.
Загострення хронічного тонзиліту спостерігається в середньому двічі-тричі на рік. У лакунах небних мигдалин у цей час накопичується багато гною (гнійно-казеозних заторів), основою якого є загиблі мікроби. Коли мигдалини заповнені гноєм, то вони перестають виконувати функції імунного органу і швидше є джерелом інфекції.
Основні симптоми хронічного запалення у дітей:
- Часті ангіни;
- Неприємний запах з рота;
- Дискомфорт при ковтанні;
- Відхилення з боку ЦНС (дратівливість, плаксивість, зниження успішності, поганий сон);
- Головні болі;
- Запаморочення;
- Можливий тривалий субфебрилітет (до 37,5 градусів);
- Ускладнення у вигляді отиту або синуситу;
- При огляді лікарем виявляється збільшення мигдалин у розмірах, їх пухка структура, казеозні або гнійні затори;
- Підкористні та шийні лімфовузли збільшуються;
- Можлива стомлюваність, болі в суглобах і серці, іноді порушення в роботі серцево-судинної і сечостатевої систем, а також ЦНС.
Чим небезпечний тонзиліт (хронічний) у дітей
Це захворювання нерідко призводить до ускладнень, наприклад, до ревматизму, який, як відомо, вражає серце, судини і суглоби. Можливий розвиток гнійного запалення тканин ротоглотки, легенів, середнього вуха (зі зниженням слуху). Іноді загострюються алергічні захворювання, а також патології нирок.
Чим і як лікувати хронічний тонзиліт у дитини
Враховуючи те, що дана інфекція часто провокує розвиток інших патологій, лікування повинен призначати тільки кваліфікований фахівець, тобто лікар. В основному курс складається з цілого ряду заходів різної спрямованості, які ми і розглянемо нижче.
Хороший, стійкий ефект спостерігається при регулярному виконанні загартовуючих процедур, гімнастики та лікувальної фізкультури. До процесу загартовування підходять з особливою обережністю, адже такі заходи потребують правильного, серйозного підходу.
Під загартовуванням розуміють зміну життя малюка, включаючи розпорядок дня, чергування праці та відпочинку, інтенсивність навчання, здоровий повноцінний сон, носіння зручного одягу, що підходить за сезоном, виконаним з натуральних тканин, фізичну активність, рухливі ігри. Багато уваги приділяється режиму харчування, а також якості їжі. Раціон хворої дитини повинен бути різноманітним, насиченим вітамінними продуктами.
Рекомендуються щоденні прогулянки, незважаючи на погоду. Особливо вітаються поїздки в заміську зону. Крім того, необхідно звести до мінімуму контакти дитини з побутовою хімією. Загартовування проводять систематично, враховуючи вік, супутні хвороби і побутові фактори.
При загостренні запального процесу доцільно зрошувати мигдалини різноманітними дезінфікуючими засобами. Зазвичай вони реалізуються у вигляді аерозолів і розчинів. Також можливий прийом таблеток для розсмоктування, що володіють антисептичною і протимікробною дією.
Хронічний тонзиліт не виключає лікування антибіотиками. Їх призначають виходячи з результатів посіву. У деяких випадках використовують бактеріофаги. Тонзиліт, як згадувалося вище, є запальним процесом, тому і антибіотики, і антисептики - необхідний захід.
Антибактеріальні препарати призначають тільки після отримання результатів бактеріологічного дослідження мазка, який беруть з мигдалин. Аналіз дозволяє виявити збудник і, відповідно, підібрати антибіотик, що діє на вигляд виявлених мікробів.
Іноді призначаються і фізіотерапевтичні процедури, наприклад, ультразвук, УВЧ і опромінення мигдалин ультрафіолетом.
Бажано привчити малюка до полоскань рота, які необхідно проводити після кожної трапези. Для цього підійдуть різноманітні лікарські рослини з яких готують відвари - ромашка аптечна, кора дуба, плоди шипшини.
Добре себе зарекомендував настій з кореня алтею. Щоб його приготувати, знадобиться 2 ст. л. подрібненої сировини (бажано сухої) і 500 мл гарячої води. Інгредієнти змішують і дають настоятися протягом ночі, а перед вживанням розчин проціжують.
На жаль, лікування хронічного тонзиліту у дітей не завжди ефективне. У деяких випадках необхідно вдаватися до видалення мигдалин - тонзилектомії.
Показання до проведення операції: тривала інтоксикація, яка вразила органи і системи організму, що виникла на тлі тонзиліту, гнійне запалення тканин ротоглотки, відсутність позитивних результатів лікування (більше 2-х ангін на рік), тонзилогенний сепсис, ураження тільки однієї мигдалини злоякісного генезу. Надалі рекомендується регулярний відпочинок на морських курортах.
Протипоказання: захворювання крові з геморагіями, серцево-судинні патології з вираженою серцевою недостатністю, ниркова недостатність, цукровий діабет важкої форми з кетонурією, активний туберкульоз, наявність гострого інфекційного захворювання.
Серед тимчасових протипоказань: наявність каріозних зубів і ангіна, яка нещодавно пройшла.
Профілактика розвитку тонзиліту у дітей
Оскільки це захворювання досить небезпечне для здоров'я дітей, оптимальним варіантом є його профілактика. Комплекс заходів включає в себе кілька нескладних заходів, які допоможуть малюку не підхопити інфекцію або ж з легкістю перенести її:
- Адекватне лікування гострої стадії захворювання. У такому випадку про хронічну форму можна забути;
- Профілактичний курс санації мигдалин повинен виконуватися через 2 тижні після гострого тонзиліту. У такому випадку застосовуються різноманітні розчини, наприклад, йод, граміцидин або танін, змішані з гліцерином;
- Рекомендуються сезонні курси вітамінотерапії;
- Хороший ефект приносять повітряні ванни, обтирання і обливання водою, а також системне полоскання горла.
Хронічний тонзиліт є осередком інфекції, який виснажує імунітет і дуже часто призводить до ускладнень.
Крім того, захворювання може спровокувати важкий стан у людей з імуносупресією (пригнобленим імунітетом). Тому необхідно серйозно ставитися до болів у горлі і лікувати їх в обов'язковому порядку, адже вони можуть бути дуже небезпечними, особливо для дітей.
