Коліт у дітей - поліетіологічне захворювання товстої кишки, що супроводжується її запально-дистрофічними змінами. Коліт у дітей протікає з болями в животі, нудотою, зміною частоти і характеру стільця, нездужанням. Діагностика коліту у дітей включає копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, проведення іригографії, ректосигмоскопії та колоноскопії, ендоскопічної біопсії слизової кишки. Лікування коліту у дітей багато в чому залежить від його патогенетичної форми і включає дієтотерапію, антибактеріальну і симптоматичну терапію, фітотерапію, відновлення нормальної кишкової мікрофлори.
Загальна інформація
Коліт у дітей - запалення товстого кишечника, що характеризується болями і функціональними порушеннями з боку товстої кишки. Не менше 10% всіх випадків хронічного коліту починається в дитячому віці, тому захворювання товстої кишки, їх діагностика та лікування складають одну зі складних проблем дитячої гастроентерології. В силу анатомо-фізіологічних особливостей травної системи дітей раннього віку, запальний процес, як правило, протікає з одночасним залученням тонкої і товстої кишки (ентероколіт). У дітей шкільного віку зазвичай зустрічається ізольоване ураження різних відділів кишечника - ентерит і коліт.
Коліт у дітей
Причини коліту у дітей
Гострий коліт у дітей, як правило, розвивається на тлі кишкової інфекції (сальмонельозу, шигеллезу, ешеріхіозу, ієрсиніозу, харчової токсикоінфекції, ротавірусної інфекції тощо) і в більшості випадків поєднується з гострим гастритом, гострим ентеритом або гастроентеритом. Іноді причиною гострого коліту у дітей виступають індивідуальна непереносимість деяких компонентів їжі, грубі порушення дієти, радіаційний вплив.
Хронічний коліт може бути результатом гострого коліту (наприклад, при дизентерії у дітей), а також розвиватися внаслідок глистних і паразитарних захворювань (аскаридоза, лямбліозу), систематичного порушення харчового режиму, впливу побутових отруйних агентів, нераціонального застосування лікарських препаратів (НПВС, антибіотиків, слабких
Реалізації запалення слизової кишечника сприяють психогенні фактори, вегето-судинна дистонія у дітей, обтяжена спадковість, вроджені особливості розвитку кишківника (долихосигма, мегаколон), малорухливий спосіб життя, шкідливі звички в підлітковому віці. Вторинні коліти у дітей зустрічаються при ендокринних захворюваннях (гіпотиреозі, мікседемі), захворюваннях ЦНС (міастенії, дитячому церебральному паралічі).
Класифікація
Запальні зміни в товстій кишці можуть бути поширеними або обмеженими одним або кількома сегментами. Відповідно до цього виділяють ізольоване запалення сліпої кишки (тифліт); запалення сліпої і висхідної кишки (тифлоколіт); запалення поперечно-підбадьорливої кишки (трансверзит); запалення переходу поперечно-обідної кишки в спадну (ангуліт); запалення сигмовидної кишки (сигмоїдит); запалення прямої і сигмовідної кишки (проктосигмоїдит); запалення прямої кишки (проктить); генералізоване запалення (панколіт).
З урахуванням етіологічного фактора коліти у дітей бувають інфекційними, аліментарними, паразитарними, токсичними, медикаментозними, променевими, невротичними, вторинними, нез'ясованою етіологією.
На підставі ендоскопічної картини і морфологічних ознак виділяють катаральний, атрофічний і ерозивно-виразковий коліт у дітей. За характером клінічної течії коліти у дітей поділяються на гострі та хронічні; за типом течії - на монотонні, рецидивуючі, прогресуючі, латентні; за тяжкістю течії - на легкі, середньої тяжкості, важкі.
Залежно від стану моторики товстої кишки і переважаючих функціональних порушень кишечника розрізняють коліти у дітей з переважанням запорів або поносів, зміною запорів і поносів. У клінічній течії коліта у дитини виділяють фазу загострення, клінічної ремісії, клініко-ендоскопічної (гістологічної) ремісії.
Основні клінічні форми колітів, що зустрічаються у дітей, представлені гострим колітом, хронічним колітом, неспецифічним виразковим колітом, спастичним колітом.
Симптоми коліта у дітей
Гострий інфекційний коліт протікає на тлі вираженого токсикозу та ексікозу: підвищеної температури, анорексії, слабкості, блювоти. В результаті спазму кишечника дитини турбують болі в підвздошній області, тенезми. Стілець частішає від 4-5 до 15 разів на добу; спорожнення мають водянистий, пеністий, характер; зеленуватий колір, візьміться сер і прожилок крові. Під час дефекації може позначатися випадання прямої кишки. При огляді дитини з гострим інфекційним колітом звертають увагу ознаки зневоднення: зниження тургору тканин, сухість слизових, загострення рис обличчя, олігурія.
Хронічний коліт у дітей має хвилеподібний перебіг з чергуванням загострень і ремісій. Основними клінічними проявами коліту у дітей служать больовий синдром і порушення стільця. Болі локалізуються області пупка, правої або лівої підвздошної області; мають ноючий характер; виникають після прийому їжі, посилюються під час рухів або перед дефекацією.
Розлад стільця при хронічному коліті у дітей може виражатися діареєю, запорами або їх чергуванням. Іноді відзначається почастішання позивів на дефекацію (до 5-7 разів на добу) з виділенням кала різного характеру і консистенції (рідкого, зі слизом або неперевареною їжею, «овечого» або стрічкоподібного кала тощо). Запор у дітей з подальшим відходженням твердих калових мас може призводити до утворення тріщин заднього проходу і появи невеликої кількості алої крові в стільці.
Діти з хронічним колітом скаржаться на здуття і розпирання живота, урчання в кишечнику, посилене відходження газів. Іноді в клініці коліта у дітей домінують психовегетативні розлади: слабкість, стомлюваність, дратівливість, порушення сну, головний біль. Тривалий перебіг коліту у дітей може призводити до затримки надбавки маси тіла і росту, анемії, гіповітамінозу.
Хронічний коліт у дітей вимагає диференціації з целіакією, муковісцидозом, дискінезією кишечника, хронічним апендицитом, ентеритом, дивертикулітом, хворобою Крона.
Діагностика
Постановка діагнозу ґрунтується на даних анамнезу, клінічної картини, фізикального, лабораторного, інструментального (рентгенологічного, ендоскопічного) обстеження.
При дослідженні крові у дітей, які страждають колітами, виявляється анемія, гіпоальбумінемія, зниження рівня електролітів у сироватці крові. Копрологічне дослідження виявляє наявність в калі лейкоцитів, сітей, стеатореї, амілореї, креатореї. Бактеріологічне дослідження калу дозволяє виключити інфекційну природу гострого і хронічного коліту у дітей. Аналіз калу на дисбактеріоз, як правило, демонструє зміну мікробного пейзажу кишечника за рахунок зростання умовно-патогенних агентів - стафілококів, протею, <unk>.
При ендоскопічному дослідженні кишківника (колоноскопії, ректоскопії) у дітей частіше виявляється картина катарального коліту: слизову оболонку товстої кишки гіперемовано, набряклу; лімфоїдні фолікули збільшені; виявляється велика кількість сер, точкові крововиливи, ранимість слизової при контакті. Ендоскопічна біопсія слизової кишки і морфологічне дослідження біоптату сприяють диференційній діагностиці різних форм коліту у дітей.
З метою уточнення ступеня і тяжкості запалення при коліті у дітей виконується іригографія. Для вивчення функціонального стану товстої кишки проводиться рентгенографія пасажу барія.
Лікування коліта у дітей
Лікування коліту у дітей направлено на елімінацію збудника, відновлення функції кишечника, попередження рецидиву або загострення. У всіх випадках коліта у дітей призначається механічно і хімічно щадна дієта: некріпкі бульйони, слизові відвари, парові страви, омлети, каші, киселі. Терапія гострого інфекційного коліту у дітей проводиться за правилами лікування кишкових інфекцій (антибіотикотерапія, оральна регідратація, прийом бактеріофагів, ентеросорбентів тощо).
При хронічному коліті у дітей, крім лікувального харчування, показаний прийом ферментних препаратів (панкреатин), пребіотиків і пробіотиків, ентеросорбентів, прокінетиків (лоперамід, тримебутін). Антибактеріальні препарати призначаються за суворими показаннями. У рамках терапії коліту дітям рекомендується вживання мінеральної води без газу, настоянок і відварів лікарських трав. При необхідності в комплекс терапевтичних заходів включають ІРТ, фізіотерапію (електрофорез, грязелечення, зігріваючі компреси на область живота), масаж живота і лікувальну гімнастику.
Прогноз і профілактика
У разі своєчасного лікування та повноцінної реабілітації гострий коліт у дітей закінчується клініко-лабораторним одужанням. При хронічному коліті у дітей дотримання рекомендованого режиму забезпечує тривалу ремісію. Часті загострення коліта порушують фізичний розвиток дітей, їх психосоціальну адаптацію.
Профілактика коліту у дітей передбачає дотримання вікової дієти і режиму харчування, повноцінне лікування гострих кишкових інфекцій, глистних інвазій, дисбактеріозу. Диспансерне спостереження дітей проводиться педіатром і дитячим гастроентерологом. Проведення профілактичних щеплень дозволяється в період стійкої ремісії хронічного коліту у дітей.
