Хронічний ексудативний середній отит - це хронічне негнійне запалення слизової оболонки, що вистилає барабанну порожнину. Хронічний ексудативний середній отит характеризується наростаючим погіршенням слуху, закладеністю у вусі, аутофонією, почуттям розпирання з боку ураженого вуха, вушним шумом, що виникає при рухах головою. Хронічний ексудативний середній отит діагностується з урахуванням даних отоскопії, мікроотоскопії, дослідження євстахієвої труби, аудіограми, акустичної імпедансометрії та КТ скроневої кістки. Лікування пацієнтів, які мають хронічний ексудативний середній отит, полягає в санації носоглотки, відновленні прохідності євстахієвої труби і слухової функції, запобіганні склерозування порожнини середнього вуха.
Загальна інформація
У клінічній отоларингології хронічний ексудативний середній отит також носить назви серозний, секреторний і негнійний середній отит, туботимпаніт, тубо-барабанний катар. Ексудативний середній отит найчастіше спостерігається серед дітей-дошкільнят, у яких він зазвичай має двосторонній характер. Приблизно в 20% випадків захворювання відзначається у віці від 2 до 5 років. За деякими даними більшість дорослих (80%) у дитинстві перенесли ту чи іншу форму ексудативного середнього отиту.
Діагноз вважається правомочним, якщо захворювання триває більше 8 тижнів. Решта форм відносяться до гострого (до 3 тижнів) і підлаштування (3-8 тижнів) ексудативного середнього отиту. На відміну від них, хронічний екссудативний середній отит, що тривалий час протікає, призводить до незворотного зниження слуху, а у маленьких дітей може викликати затримку розвитку мови.
Хронічний екссудативний середній отит
Причини
Основною причиною розвитку хронічний ексудативний середній отит є обструкція розташованого в горлянці гирла євстахієвої (слухової) труби, що веде до виникнення євстахіїту. В результаті порушення повітроносної та дренажної функції слухової труби відбувається зниження тиску в барабанній порожнині. При цьому в неї починає вступати трансудат, а в слизовій оболонці відбувається освіта продукуючих секрет залоз. Ці процеси ведуть до скупчення в барабанній порожнині рідини, що ускладнює рухливість слухових кісточок.
До обструкції слухової труби, яка обумовлює хронічний ексудативний середній отит, приводять:
- захворювання, що порушують нормальний відтік секрету з придаткових пазух носа (синусити, аденоїди, алергічні риніти, синехії та пухлини порожнини носа, пухлини горлянки, викривлення носової перегородки, травми носа, склерому);
- запальні захворювання, що викликають набряк слизової носоглотки (ГРВІ, ангіна, фарингіт, хронічний тонзиліт, ларингіт, хронічний риніт),
- барометрична травма вуха (аероотит);
- вроджені аномалії лицьового черепа (вовча паща).
Симптоми
Хронічний ексудативний середній отит часто виникає на тлі гострого або хронічного запального захворювання верхніх дихальних шляхів. Дорослі пацієнти зазвичай пред'являють скарги на зниження слуху (тугоухість), відчуття закладеності і розпирання у вусі. Можлива аутофонія, при якій пацієнти відчувають в ураженому вусі свій голос голосніше, ніж зазвичай. При цьому у хворого хронічним ексудативним середнім отитом виникає відчуття, що його голос звучить ніби під водою або як при опусканні голови в бочку.
У легких випадках, при скупченні в порожнині середнього вуха невеликої кількості рідини, пацієнти відзначають явища флюктуації: шум у вусі при поворотах і нахилах голови, тріск або хлюпання при зморканні і ковтанні. Якщо ексудат займає до половини барабанної порожнини, то при нахилі голови вперед або в положенні лежачи на животі спостерігається поліпшення слуху. Хронічний ексудативний середній отит, як правило, не супроводжується больовим синдромом. У деяких випадках може спостерігатися спадний і малоінтенсивний біль у вусі.
У дітей молодшого віку хронічний ексудативний середній отит часто має безсимптомний перебіг. Діти зазвичай не пред'являють скарг. Супроводжуюче хронічний ексудативний середній отит погіршення слуху виявляється батьками, які починають помічати, що дитина часто не відгукується, коли її звуть, просить включити музику або мультфільм по-голосніше. Крім того, діти, які мають хронічний ексудативний середній відбиток, відмовляться неуважними і можуть гірше встигати в школі.
Ускладнення
Запальний процес при хронічному ексудативному середньому відиті часто переходить у фіброзно-склеротичну стадію з розвитком адгезивного середнього отиту. Проникнення інфекції в порожнину середнього вуха може призвести до появи рецидивуючого гострого середнього отиту, а також хронічного гнійного середнього отиту. Крім того, захворювання може супроводжуватися перфорацією барабанної перепонки, утворенням холестеатоми, розвитком підострого або хронічного мастоїдиту. Якщо ексудативний середній отит розвивається в ранньому дитинстві, то він призводить до порушення розвитку мовленнєвої функції дитини і затримки її психо-емоційного розвитку.
Діагностика
Раннє діагностування ексудативного середнього отиту у дітей до 5-6 років вкрай скрутне через відсутність скарг. Хронічний ексудативний середній отит може бути виявлений у них випадково при медичному огляді у лікаря-отоларинголога. Для підтвердження діагнозу необхідно проведення співголовуючих досліджень:
- Отоскопія і мікроотоскопія. Під час отоскопічних досліджень виявляється підвищена васкуляризація і втовщення барабанної перепонки, її змінений (білуватий, червоний або ціанотичний) колір, розташовані за перепонкою бульбашки повітря або рівень рідини. Ексудативний середній отит характеризується втягнутістю і обмеженням рухливості барабанної перепонки, деформацією світлового конуса, випиранням у зовнішній слуховий прохід рукоятки молоточку. При розвитку в порожнині середнього вуха фіброзно-склеротичних змін барабанна перепонка виглядає витонченою і атрофічною. Тривало протікаючий отит призводить до утворення на барабанній перепонці сполучних рубців і вогнищ мирингосклерозу.
- Дослідження слухової функції. Визначення прохідності слухової труби визначає обструкцію її гирла. Дані порогової аудіометрії говорять про наявність кондуктивної тугоухості. Результати акустичної імпедансометрії вказують на обмеження рухів слухових кісточок.
- Комп'ютерна томографія. Пацієнти, які тривало страждають хронічним ексудативним середнім отитом, додатково проходять КТ черепа з прицільним дослідженням скроневої кістки. КТ дозволяє оцінити ступінь повітряності всіх порожнин цієї області, стан анатомічних структур вуха (вікон лабіринту, слухових кісточок, кісткової частини слухової труби), щільність і розташування патологічного вмісту порожнин вуха.
Хронічний ексудативний середній отит необхідно диференціювати від отосклерозу, кохлеарного невриту, хронічного гнійного середнього отиту, деяких пухлин вуха, отомікозу, вроджених аномалій формування слухових кісточок.
Лікування хронічного ексудативного середнього отиту
Консервативні заходи
Лікувальна тактика у пацієнтів, які мають хронічний ексудативний середній отит, полягає в усуненні порушень прохідності євстахієвої труби, ліквідації запальних змін у барабанній порожнині, відновленні слуху і профілактиці незворотних склеротичних змін.
- Санації носоглотки і навколоносових пазух. З цією метою виконують ендофарингеальні інстиляції лікарських засобів, промивання навколосових пазух методом синус-евакуації або методом «Зозуля», лікувальні пункції або дренування пазух. При необхідності виробляють аденотомію, тонзіллектомію.
- Відновлення прохідності слухової труби. Усунути порушення прохідності євстахієвої труби дозволяє катетеризація, продування по Політцеру, застосування противідічних засобів, протизапальних і антигістамінних препаратів.
- Фізіотерапія. Для розрідження скопилася в барабанній порожнині рідини пацієнтам призначають муколітики, ендоуральний фонофорез ацетилцестеїну, внутрішньоушний електрофорез протеолітичних ферментів. Хороший протизапальний ефект отримують при застосуванні електрофорезу глюкокортикостероїдів.
Застосування антибіотиків у лікуванні хронічного ексудативного середнього отиту залишається поки вельми дискутабельним, оскільки відомо, що в половині випадків хронічний ексудативний середній отит являє собою асептичний запальний процес.
Хірургічне лікування
При розвитку ускладнень або відсутності результату від терапії консервативними методами, хронічний ексудативний середній отит підлягає хірургічному лікуванню. Залежно від клінічної ситуації хронічний ексудативний середній отит може стати показанням до проведення парацентезу барабанної перепонки, тімпанотомії або шунтування барабанної порожнини. Оперативні втручання проводяться із застосуванням місцевої анестезії, а у дітей молодшого віку вимагають загальних методів знеболювання.
