Гостра серцево-судинна недостатність: причини, симптоми, стадії, діагностика, лікування

Гостра серцево-судинна недостатність: причини, симптоми, стадії, діагностика, лікування

Така патологія, як гостра серцево-судинна недостатність може викликати масу ускладнень і призвести до досить сумних наслідків. Для того щоб не допустити розвитку такого сценарію, необхідно знати симптоми прояву цього захворювання.

Симптоми і стадії

Найнебезпечнішою, мабуть, є серцево-судинна недостатність в гострій формі. Згідно МКБ 10 такій патології присвоюється код I50.


При цьому варто враховувати, що МКБ 10 розділяє й інші її форми з присвоєнням відповідного кодування:

  • I0 - застійна;
  • I1 - лівожелудочкова;
  • I9 - неуточнена.

Класифіковані за МКБ 10 форми захворювання можуть відрізнятися за симптомами і течією.

Гостра ССН має наступні найбільш характерні прояви, залежно від стадії протікання.

  1. Особливих відхилень від норми не спостерігається. Хворий швидко втомлюється, у нього прискорюється пульс, особливо після фізичного навантаження. Можуть спостерігатися невеликі відхилення серцевого ритму. Можливо порушення сну.
  2. На цій стадії додається інтенсивна задишка, учащене серцебиття і супроводжуючий його дискомфорт. Людина стає більш дратівливою без видимих на те причин. Артеріальний тиск і частота дихання збільшені.
  3. На третій стадії симптоми проявляються максимально інтенсивно. Вплив захворювання поширюється на весь організм. Серцева аритмія поєднується з гідротораксом. Через застій крові хворий страждає на кашель і характерні хрипи, з'являється пеніста мокрота з кров'янистими домішками. Крім того, розвивається набряк кінцівок, порушується робота сечовидної системи. При здачі аналізів у сечі виявляються урати і скупчення білка. Також спостерігається розлад ЖКТ, зокрема, проблеми зі стільцем, печінка опускається.

Чим раніше будуть помічені характерні симптоми і надана відповідна допомога, тим більше у людини залишається шансів на сприятливий результат.

Причини виникнення та можливі наслідки

Для запобігання розвитку граничних стадій гострої серцево-судинної недостатності слід з'ясувати, які причини провокують це захворювання.

Можна виділити основні схвальні фактори:


  • генетична схильність;
  • стенокардія;
  • ішемічна хвороба серця;
  • хронічна артеріальна гіпертензія;
  • патології серцевих клапанів;
  • колапс;
  • сильні фізичні та психологічні навантаження;
  • атеросклероз.

Загалом практично будь-яке порушення в роботі серця і судинної системи організму за відсутності заходів щодо їх усунення може призвести до розвитку серцево-судинної недостатності. Найчастіше нею страждають літні люди, але останнім часом хвороба значно омолодилася. При вроджених вадах органів вона може зустрічатися навіть у дітей.

Однією з них є інфаркт міокарда. Саме у зв'язку з ним найчастіше розвивається це захворювання. Сигналом розвитку недуги може бути і таке явище, як серцева астма, коли хворий відчуває задуху через неправильний розподіл крові в легенях.

Перша допомога

Однією з найважливіших умов збереження життя хворого є грамотно надана невідкладна допомога при виникненні нападу гострої серцево-судинної недостатності. Симптомом приступу, що розвивається, зазвичай стає непритомний стан або запаморочення. Дихання на час сповільнюється, а потім, навпаки, наростає. Порушення ритму серцебиття поєднуються з похолоданням кінцівок. Може спостерігатися кашель або виникати хрипи при вдиху і видиху.

Невідкладна допомога полягає в наступному:

  • посадіть хворого або покладіть на спину, щоб кров відійшла до кінцівок;
  • необхідно забезпечити наявність свіжого повітря;
  • при непритомності використовуйте холодну воду або нашатирний спирт;
  • важливо запобігти розвитку колапсу, у важких випадках в організм потрібно ввести «Кофеїн», «Адреналін», «Ефедрін» і подібні речовини;
  • розтирайте кінцівки зі спиртом, можна зробити теплу ванночку для ніг;
  • дайте хворому «Нітрогліцерин» під язик.

Після того як невідкладна допомога була надана, необхідно контролювати тиск і температуру потерпілого. Природно, в першу чергу потрібно викликати «швидку». До приїзду лікарів потрібно утримувати людину в свідомості.

Діагностика

Для того щоб визначити точний діагноз і з'ясувати яка саме терапія потрібна в конкретному випадку, необхідно провести ряд досліджень. При будь-яких захворюваннях серця в першу чергу хворого направляють на ЕхоКГ і електрокардіографію. Також може знадобитися рентгенографія грудної клітини.

Паралельно з цими процедурами проводитися збір анамнезу і пальпаторний огляд. Оцінюється ступінь набряклості і визначаються найбільші осередки здуття судин. Також необхідно провести збір аналізів крові і сечі. Завдяки цим заходам можна з'ясувати наскільки інтенсивна концентрація речовин в організмі людини. Калій, сечовина, глюкоза і тропонін при підвищенні граничної норми вказують на прогресування серцево-судинної недостатності.


Також проводиться аускультація серця і легенів. Часто при діагностиці пацієнтів, які надійшли з ОСБН, виявляється запалення легенів. Це наслідок скупчення рідини в органах. Залежно від виявлених симптомів розрізняють категорії хвороби за ступенем складності. Критеріями є поняття «сухий-мокрий» і відповідно «теплий-холодний». Якщо результатом діагностики став висновок «мокрий і холодний», лікування буде найбільш важким і тривалим з вельми спірним прогнозом щодо одужання.

Лікування

Для лікування гострої серцево-судинної недостатності необхідно провести цілий комплекс процедур, точний перелік яких залежить від уточненого діагнозу. Весь цикл складається з окремих груп процедур.

Так, лікування гострої форми захворювання проводиться в три етапи.

  1. Для купування нападу надається невідкладна допомога за місцем, а потім хворого доставляють у відділення реанімації. Необхідно усунути прояви декомпенсації і відновити постачання організму кров'ю і киснем. Інтенсивна терапія при лікуванні гострої серцево-судинної недостатності спрямована на відновлення роботи серця і нирок і повернення здатності організму самостійно справлятися з усіма життєво важливими функціями.
  2. Подальше лікування проводиться в стаціонарі. На цьому етапі з'ясовується необхідність оперативного втручання. Також виробляються медикаментозна терапія та реабілітація.
  3. Після нормалізації функцій серцево-судинної системи пацієнта виписують зі стаціонару. Домашня терапія включає прийом підтримувальних препаратів. Також важливо налагодити спосіб життя: дієта, помірні навантаження, фізична реабілітація, відпочинок, викорінення шкідливих звичок. Обов'язково потрібно перевірятися щорічно через ризик виникнення повторного нападу. Заходи з моніторингу здоров'я прописуються довічно.

Варто виділити особливі заходи, завдяки яким вдається прискорити лікування ОСБН. Одним з них є оксигенотерапія. Завдяки використанню кисневих масок організм пацієнта насичується необхідним йому киснем. Ця процедура входить в обов'язкову програму лікування.

Для ліквідації застоїв використовують петлеві діуретики. Для нормалізації тиску застосовуються вазодилататори. Також може використовуватися морфін при необхідності зняти симптоми перевезення.


При необхідності програма лікування коригується. Багато залежить і від самого пацієнта. За сприятливого настрою і бажання жити повноцінним життям шанси на одужання збільшуються в рази.

Image

Publish modules to the "offcanvas" position.