Дислексія - це парціальний розлад навичок читання, викликаний недостатньою сформованістю (або розпадом) психічних функцій, що беруть участь у здійсненні процесу читання. Основними ознаками дислексії є стійкість, типовість і повторюваність помилок при читанні (змішання і заміни звуків, побуквене читання, спотворення складової структури слова, аграмматизми, порушення осмислення прочитаного). Діагностика дислексії передбачає оцінку рівня сформованості усного мовлення, письма, читання, неречових функцій. Для подолання дислексії необхідний розвиток порушених сторін усного мовлення (звукоприношення, фонематичних процесів, словника, граматичного ладу, зв'язного мовлення) і неречових процесів.
Загальна інформація
Дислексія - специфічні труднощі в оволодінні навичками читання, обумовлені недорозвиненням ВПФ, які беруть участь у реалізації процесу читання. Поширеність дислексії серед дітей з нормальним інтелектом становить 4,8%. Діти з важкими порушеннями мови і ЗПР страждають на дислексію в 20-50% випадків. Співвідношення частоти випадків дислексії у хлопчиків і дівчаток - 4,5:1.
За ступенем тяжкості порушення процесу читання в сучасній логопедії прийнято розрізняти дислексію (частковий розлад навички) та алексію (повну неможливість оволодіти навичкою або її втрату). Дислексія (алексія) може спостерігатися ізольовано, проте частіше вона супроводжує інше порушення письмової мови - дисграфії.
Дислексія
Причини дислексії
Біологічні фактори
Більшість дослідників, які вивчають проблему дислексії у дітей, відзначає наявність в анамнезі впливу патологічних біологічних факторів, що викликають мінімальну мозкову дисфункцію:
- Гіпоксичне пошкодження головного мозку відзначається при неправильній імплантації плодного яйця, анемії та пороку серця у матері, вроджених вадах серця біля плоду, фетоплацентарної недостатності, аномаліях розвитку пуповини, затяжних пологах, передчасному прошарку плаценти, асфіксії в пологах тощо.
- Токсичне ураження ЦНС спостерігається при алкогольній та медикаментозній інтоксикації, гемолітичній хворобі плоду, ядерній жовтяниці новонароджених.
- Інфекційне ураження головного мозку дитини у внутрішньоутробному періоді можуть викликати захворювання вагітною краснухою, кором, герпесом, вітряною віспою, грипом тощо.
- Механічні пошкодження пов'язані з плодовиганяючими маніпуляціями, вузьким тазом породіллі, затяжними пологами, внутрішньочерепними крововиливами.
У постнатальному періоді затримку дозрівання і функціонування структур кори головного мозку, що призводять до дислексії, може ініціювати:
- черепно-мозкова травма;
- нейроінфекції;
- ланцюжок дитячих інфекцій (краснуха, кір, вітряна віспа, поліомієліт та ін.);
- виснажуючі захворювання.
Дислексія (алексія) при алалалії, дизартрії, афазії пов'язана з органічним ураженням певних зон головного мозку. У зарубіжній літературі широко поширена теорія спадкової схильності до порушень письма і читання - дисграфії та дислексії в осіб з правополушарним типом мислення. Деякі автори вказують на зв'язок дислексії та дисграфії з явним і латентним лівістю.
Соціальні фактори
Серед соціальних факторів дислексії найбільше значення відіграють дефіцит мовного спілкування, синдром «госпіталізму», педагогічна занедбаність, несприятливе мовленнєве оточення, білінгвізм, ранній початок навчання грамоті та високий темп навчання. Провідною передумовою дислексії у дітей є несформованість усного мовлення - ФФН або ОНР.
Патогенез
У контролі та реалізації читання, як психофізіологічного процесу, беруть участь зоровий, мовознавчий і речеслуховий аналізатори. Процес читання включає етапи:
- зорового сприйняття, впізнавання і розрізнення літер;
- співвіднесення їх з відповідними звуками;
- злиття звуків у склади; об'єднання складів у слово, а слів у речення;
- розуміння, усвідомлення прочитаного.
Порушення послідовності та єдності цих процесів і становить суть дислексії з точки зору психолінгвістики.
У психологічному аспекті механізм дислексії розглядається з точки зору парціальної затримки розвитку психічних функцій, що в нормі забезпечують процес читання. При дислексії відзначається несформованість зорового гнозису, просторових орієнтувань, мнестичних процесів, фонематичного сприйняття, лексико-граматичного ладу мови, зорово-моторної або чуто-моторної координації, а також уваги та емоційно-вольової сфери.
Класифікація
За провідними проявами розрізняють літеральну (пов'язану з труднощами засвоєння окремих букв) і вербальну (пов'язану з труднощами прочитання слів) дислексію.
Відповідно до порушених механізмів прийнято виділяти такі форми порушення читання:
- Фонематичну дислексію (через недорозвинення фонематичного сприйняття, аналізу та синтезу)
- Семантичну дислексію (внаслідок несформованості слогового синтезу, бідності словника, нерозуміння синтаксичних зв'язків у структурі речення).
- Аграмматичну дислексію (внаслідок недорозвитку граматичного ладу мови, морфологічних та функціональних узагальнень)
- Мнестичну дислексію (внаслідок порушення мовленнєвої пам'яті, утруднення співвіднесення літери і звуку)
- Оптичну дислексію (внаслідок несформованості зорово-просторових уявлень)
- Тактильну дислексію (внаслідок нечіткості тактильного сприйняття у слабозорих).
Т. о., фонематична, семантична та аграмматична дислексії пов'язані з несформованістю мовних функцій, а мнестична, оптична і тактильна дислексії - з несформованістю психічних функцій.
Симптоми дислексії
В усному мовленні у дітей з дислексією відзначаються дефекти звукоприношення, бідність словникового запасу, неточність розуміння і вживання слів. Мова дітей з дислексією відрізняється неправильним граматичним оформленням, відсутністю розгорнутих пропозицій, незв'язністю.
Фонематична дислексія
При фонематичній дислексії на перший план виступають заміни і змішання між собою звуків, схожих за артикуляторними або акустичними ознаками (дзвінких-глухих, свистящих-шиплячих і т. д.). В інших випадках відзначається побуквене читання, спотворення звуко-складової структури слова (додавання, пропуски, перестановки звуків і складів).
Семантична дислексія
Семантичну дислексію також називають «механічним читанням», оскільки при цій формі порушується розуміння прочитаного слова, фрази, тексту при правильній техніці читання. Порушення розуміння читаного може виникати як при послоговому, так і при синтетичному читанні.
Аграмматична дислексія
У разі аграмматичної дислексії відзначається неправильне прочитання падежних закінчень існуючих і прикметників, форм і часів дієслів, порушення узгодження частин мови в числі, роді і падежі та ін. Аграмматизми при читанні відповідають таким в усному мовленні і на листі.
Мнестична дислексія
При мнестичній дислексії порушується асоціація між зоровою формою букви, і її вимовним і акустичним чином. Тобто дитина не запам'ятовує літери, що проявляється в їх змішанні і замінах при читанні. При обстеженні слухорічевої пам'яті у дитини з мнестичною дислексією виявляється неможливість відтворення ряду з 3-5 звуків або слів, порушення порядку їх прямування, скорочення кількості, елізії.
Оптична дислексія
Оптична дислексія проявляється змішанням і замінами букв, схожих графічно і розрізняються лише окремими елементами або просторовим розташуванням (б-д, з-в, л-д). При оптичній дислексії може позначатися зісковзування з одного рядка на інший при читанні. До оптичної дислексії належать також випадки дзеркального читання, що здійснюється справа наліво.
Тактильна дислексія
Тактильна дислексія властива незрячим людям. З'являється змішанням тактильно схожих букв (близьких за кількістю або розташуванням точок) при читанні азбуки Брайля. У процесі читання у дитини з тактильною дислексією також може спостерігатися зісковзування з рядків, пропуски букв і слів, спотворення сенсу прочитаного, хаотичність рухів пальців рук тощо.
Діагностика
Логопедичне обстеження складається з характеристики рівня сформованості усного мовлення, письма, читання, неречових процесів. На попередньому етапі логопед вивчає анамнез життя та розвитку дитини, особливості формування мовлення, стан артикуляційного апарату, мовленнєвої та ручної моторики; з'ясовує успішність учня з російської мови.
- Діагностика усного мовлення. Включає оцінку звукопроизношения, фонематичного розвитку, сформованості складової структури слова, лексико-граматичних засобів мови, зв'язного мовлення.
- Діагностика письмового мовлення. Передбачає виконання завдань на списування текстів, лист на слух, самостійний лист. При обстеженні читання вголос і про себе оцінюються темп і правильність читання, спосіб читання, розуміння тексту, специфічні помилки.
- Нейропсихологічна діагностика. Важливою складовою логопедичного обстеження при дислексії служить з'ясування рівня сформованості зорової гнозису, мнезису, аналізу та синтезу; оптико-просторових орієнтувань.
За показаннями діагностичне обстеження мови доповнюється медичним блоком діагностики, який може включати консультацію дитячого невролога з виконанням ЕЕГ, ЕхоЕГ; консультацію дитячого офтальмолога з проведенням офтальмологічних тестів.
Налаштування дислексії
Традиційна система логопедичних занять з корекції дислексії передбачає диференційовану роботу над усіма порушеними сторонами усного мовлення і неречовими процесами.
- При фонематичній дислексії основна увага приділяється корекції дефектів звукоприношення, розвитку повноцінних фонематичних процесів, формуванню уявлень про звуко-буквений і звуко-злоговий склад слова.
- Наявність семантичної дислексії потребує розвитку слогового синтезу, уточнення та збагачення словника, засвоєння дитиною граматичних норм мови.
- У разі аграмматичної дислексії необхідно формувати у дитини граматичні системи словоутворення та словозміни.
- Мнестична дислексія вимагає розвитку слухорічевої і річозрительної пам'яті.
- При оптичній дислексії ведеться робота з розвитку зорово-просторових уявлень, зорового аналізу та синтезу.
- При тактильній дислексії завданням корекції є диференціація таких предметів і схем, розвиток просторових уявлень.
Нестандартний підхід до корекції дислексії пропонує методика Рональда Д. Дейвіса, що передбачає надання друкованим словам і символам уявного образного виразу, за допомогою яких усуваються прогалини в сприйнятті.
Прогноз і профілактика
Незважаючи на те, що дислексія сьогодні часто характеризується як «проблема геніїв», якої свого часу страждали багато знаменитих особистостей (Г. Християн Андерсен, Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн та ін.), вона потребує цілеспрямованої корекції. Від цього завито успішність навчання дитини в школі та ВНЗ, ступінь її особистісної самооцінки, взаємини з однолітками та викладачами, рівень домагань та успішність у досягненні цілей. Результат буде тим ефективнішим, чим раніше розпочато роботу з подолання недоліків усної та письмової мови.
Профілактику дислексії потрібно починати в дошкільному віці, розвиваючи у дітей зорово-просторові функції, пам'ять, увагу, аналітико-синтетичну діяльність, дрібну моторику. Важливу роль відіграє подолання порушень звукоприношення, формування лексико-граматичного ладу мови. Необхідне своєчасне виявлення дітей з порушеннями мови, та проведення логопедичних занять з корекції ФФН і корекції ОНР, підготовки до освоєння грамоти.
