Атопічний хейліт - це хронічне запальне захворювання червоної кайми доль, що виникає внаслідок алергічної реакції організму на різні подразники. Атопічний хейліт проявляється зудом, печінням, набряком, хворобою, сухістю, лушкуванням червоної кайми доль і шкіри периоральної області. Діагностика заснована на даних анамнезу, клінічних проявів, гістологічного дослідження тканин, шкірних проб. Лікування включає в себе прийом антигістамінних і кортикостероїдних препаратів, вітамінів, місцеве застосування гормональних мазей і вплив променями Буккі. Пацієнту рекомендується дієта, відмова від алкоголю і куріння.
Загальна інформація
Атопічний хейліт - запальне ураження тканин доль, обумовлене патологічною чутливістю до подразників (алергенів). Ця патологія відноситься до групи симптоматичних хейлітів. Атопічний хейліт є однією з ознак атопічного дерматиту (нейродерміта), хоча шкірне захворювання може протягом довгого часу не проявляти себе ніякими іншими симптомами, крім ураження доль. Сучасна стоматологія вважає, що атопічний хейліт значною мірою обумовлений спадковою схильністю, хоча важливу роль у його розвитку відіграють і умови навколишнього середовища. Атопічний хейліт найбільш часто виникає у дітей та підлітків віком 5-17 років і нерідко проходить самостійно із завершенням пубертату. Хоча, потрібно зазначити, що в останні десятиліття вікова група пацієнтів «старіє» - дана форма хейліта все частіше зустрічається у людей старше 40 років.
Атопічний хейліт
Причини
Найчастіше розвиток хейліту пов'язують з генетичною схильністю до атопічної алергії, а також розладами діяльності вегетативної та центральної нервової системи. Патологічний процес, як правило, «запускають» будь-які порушення в роботі організму: загальне зниження імунітету, хронічні захворювання, неповноцінне харчування, нестача вітамінів і мінералів, часті стреси, надмірні фізичні та розумові навантаження.
Існує безліч різних подразників, які можуть стати безпосередньою причиною алергічної реакції; серед поширених алергенів можна назвати лікарські препарати, пилок рослин, харчові продукти, побутовий пил та багато іншого. Крім цього, рецидиви захворювання бувають обумовлені захворюваннями легенів і шлунково-кишкового тракту, патологією ендокринної системи, хворобами ЛОР-органів, дисбактеріозом кишечника, психологічними стресами, шкідливими звичками та іншими факторами.
Симптоми атопічного хейліту
Атопічний хейліт характеризується ураженням червоної кайми доль і шкіри навколо неї, найбільш інтенсивно проявляється в куточках рота. При цьому слизова оболонка порожнини рота ніколи не втягується в патологічний процес. Захворювання починається з невеликого набряку доль, відчуття свербіння і сухості. Після цього на запаленій поверхні червоної кайми з'являється чітко обмежена ділянка яскраво-рожевого кольору - еритема.
Надалі гострі прояви запального процесу дещо стихають, відбувається ліхенізація тканин у місці ураження. Розвиваються інфільтрація і лушпіння червоної кайми доль, утворюються дрібні тріщини і борозни. Характерним проявом атопічної алергії вважається наявність типових уражень кожного покриву в інших частинах тіла (обличчя, згини ліктів, області під колінами).
Атопічний хейліт характеризується сезонністю проявів, загострення зазвичай виникають восени і взимку, а влітку симптоми захворювання зникають. Зазначено, що у багатьох молодих пацієнтів прояви захворювання часто зникають самостійно із завершенням періоду статевого дозрівання, хоча надалі все ж можливе виникнення рецидивів.
Діагностика
Атопічний хейліт діагностує лікар-стоматолог, ґрунтуючись на даних анамнезу, клінічної картини і, за необхідності, додаткових досліджень: морфологічного аналізу уражених тканин і шкірних проб для з'ясування точної причини алергічної реакції. Для повноти діагностичної картини може знадобитися залучення інших фахівців - алерголога, отоларинголога, гастроентеролога і дерматолога. Гістологічними ознаками атопічного хейліту служать паракератоз, рівномірний акантоз, наявність у верхній частині дерми периваскулярних інфільтратів з лімфоцитів, гістіоцитів та еозинофілів.
Атопічний хейліт диференціюється від схожих за симптоматикою форм хейліту: актінічного, ексфоліативного та алергічного, а також від стрептококової та кандидозної заїди. Актинічний хейліт відрізняється від атопічного чітко простежується залежністю патологічного процесу від інсоляції, загостренням проявів у весняно-літній період і відсутністю ураження тканин в куточках рота.
Для ексфоліативного хейліту не характерна хвилеподібна течія, наявність рожевої еритеми та інфільтрації тканин у місці ураження. До того ж, при ексфоліативному хейліті патологічний процес не зачіпає шкіру і куточки доль. Алергічний хейліт виключається за відсутністю залежності проявів захворювання від безпосереднього контакту доль з алергеном. Вельми схожими за симптомами є стрептококова і кандидозна заїда, які також вражають куточки рота, але при цих захворюваннях не відбувається характерної для атопічного хейліту ліхенізації тканин. Крім цього, атопічний хейліт диференціюється від червоної вовчанки доль за допомогою огляду під лампою Вуда.
Лікування атопічного хейліта
Загальне лікування атопічного хейліту полягає в усуненні дратівливих факторів і здійсненні неспецифічної десенсибілізуючої терапії: з цією метою застосовуються антигістамінні засоби (хлоропірамін, лоратадин, мебпідролін, хіфенадин), кортикостероїди (переднизолон або дексаметазон), гістаглобулін (підшкірно), тіосульфат натрію (внутрішньовенно). При необхідності призначаються транквілізатори (оксазепам, діазепам та ін.).
Проводиться вітамінотерапія - особливо важливі вітаміни V1, V6, V12, С, РР. Місцево застосовують мазі на основі кортикостероїдів - переднизолонову або гідрокортизонову. Також рекомендуються аплікації кератопластичних засобів, вітамінів А і Е в олії, використання дентальної адгезивної пасти. При слабкій ефективності консервативної терапії хороший результат приносить використання прикордонних променів Буккі.
Важливу роль у лікуванні захворювання відіграє дієта. Необхідно усунути з раціону продукти, які можуть спровокувати розвиток алергії (цитрусові, шоколад, полуницю, ікру, гостре, солоне тощо), і значно зменшити споживання вуглеводів. Дуже важливо повністю відмовитися від прийому алкогольних напоїв і куріння тютюну.
Прогноз і профілактика
При правильному лікуванні атопічного хейліту прогноз сприятливий. У молодих пацієнтів із закінченням періоду статевого дозрівання (19-20 років) прояви захворювання можуть практично повністю зникнути самостійно, але це не виключає можливого виникнення рецидивів у майбутньому.
Для профілактики розвитку атопічного хейліту необхідно стежити за загальним станом здоров'я, зміцнювати імунітет, своєчасно проводити терапію хронічних захворювань, правильно і повноцінно харчуватися, уникати частих стресів, надмірних фізичних і розумових навантажень. За наявності схильності до алергічних реакцій необхідно виключити з раціону продукти, здатні викликати сенсибілізацію організму, намагатися уникати можливих контактів з алергенами (пилком рослин, лікарськими препаратами, пилом тощо), скоротити кількість вуглеводистої їжі в раціоні, відмовитися від прийому алкоголю і т. д.
