Гусманія (Guzmania) - екзотична рослина сімейства Бромелієвих, яка в природних умовах прикрашає тропічні райони Південної Америки. Ця квітка - епіфіт, тому частіше росте на деревоподібних рослинах. Але гусманія не паразит. Вона харчується субстратом, який складається в основному з пташиного посліду, відмерлої кори і загиблих комах. Крім цього гусманія - однорічна рослина, що для багатьох початківців квітникарів є повною несподіванкою. Квітка дуже цікава і гарна, її із задоволенням вирощують в домашніх умовах. Але при вирощуванні необхідно враховувати, що повітря тропічного лісу досить вологе, тепле і добре провітрюється.
Перші рослини цього роду були високорослими, проте багато сучасних сорти мають висоту всього лише 25 см, а ширину 30 см. Гусманія відрізняється декоративним глянцевим листям і прямісним, колосовидним, яскравим суцвіттям, що виростає прямо з серединки розетки на 3-4-й рік життя. Цвітіння у неї колоритне і незвичайне. Непривабливі квітки квітнуть всього кілька днів, а приквітники (верхівки розетки) зберігають свіжість і забарвлення до 17 тижнів.
Відомо безліч різновидів гусманії. З них найбільш популярна - «Luna» з рожевато-ліловим колосом. Деякі сорти мають жовті, червоні, лілові або рожеві суцвіття. Примірники з яскраво-зеленим листям більш стійкі, ніж сорти з листям, що мають червонуватий відтінок.
Секрети догляду за гусманією в домашніх умовах
Після покупки гусманії не потрібно поспішати пересаджувати її в стаціонарний горщик. Нехай рослина якийсь час залишиться в тому, в якому було куплено. Якщо квітка велика, через пару тижнів її все ж доведеться пересадити в більш широкий і не глибокий вазон. Пересадку гусманії слід проводити акуратно, намагаючись не травмувати ніжні корінці.
Гусманію встановлюють на добре освітлений, але притенений від сонця підвіконня. На підвіконні південної орієнтації квіти будуть яскравіші, ніж північної. Пряме сонце небажане, оскільки воно може обпалити листочки. Температуру для гусманії бажано підтримувати помірну протягом усього року: взимку 16-18 ° С, влітку трохи вище - 18-24 ° С. При більш високій температурі гусманію потрібно обприскувати відстійною теплою водою.
Поливають гусманію в розетку листя, наповнюючи її на 2-3 см м'якою дощовою водою. Стару воду зливають і щотижня наливають свіжу. Ґрунт у горщику зволожують лише після його просихання. Перезволоження для гусманії небезпечніше, ніж посуха. Взимку, коли температура знижується до 18 ° С, воду з розеток зливають, оскільки вона може стати причиною гниття листя.
Підгодовують рослину щомісяця весь рік рідким добривом для бромелієвих. Таким же розчином наповнюють розетку гусманії, змочують субстрат і обприскують листя. Влітку з горщика двічі вимивають солі.
Особливість цвітіння гусманії в тому, що після в'ядання приквітників рослина помирає, залишаючи біля основи листя невеликі відростки, якими квітка надалі розмножується. Коли відростки підростуть до висоти 14 см, гострим ножем відокремлюють їх від рослини і пересаджують у невеликі (діаметром до 15 см) ємності, широкі і низькі.
Перед посадкою гусманії горщик на половину заповнюють дренажем: (галькою, керамзитом, шматочками битого посуду), який захистить кореневу систему від перезволоження, а значить від загнивання. Зверху насипають приготований субстрат з дернової землі, піску, торфу, перегну (2:1:1:1). Для розпушування додають подрібнені шматочки деревного вугілля, голки та кору хвойних дерев. Ідеальний ґрунт для гусманії - магазинний ґрунт для бромелієвих або орхідей.
Пересадку гусманії краще проводити навесні, при цьому субстрат сильно не ущільнювати. Залежно від умов утримання нові рослини зацвітуть через 2-3 роки. Якщо паростки від материнської рослини не відокремлювати, то гусманія зацвіте пишніше, а розмноження відбуватиметься природним шляхом.
Пересаджують гусманію щорічно, коли корінцям стане тісно в маленькому горщику. Ємність беруть трохи більшу, але не надто простору. Невеликий горщик сприяє швидкому цвітінню.
Ефектно гусманія виглядає на химерній корязі, в шкаралупі від кокосового горіха або на шматку кори від пробкового дерева. Корінці квітки обертають сфагновим мхом, а потім дротом кріплять до кори. Але вирощуючи квітку таким способом, слід більш відповідально підходити до поливу, оскільки такий грунт дуже швидко пересихає.
