Почати життя, немов з нового аркуша, - це обов'язкова умова.
Такого стану раніше не було. Щодо того з'єднання, яке зараз має розкритися, весь світ перебуває у вигнанні, як колись євреї в єгипетському рабстві.
Досі наша цивілізація розвивалася, і люди не відчували, що перебувають у вигнанні, тобто в неправильному світі. Нам здавалося, що ми розвиваємося і просуваємося, завойовуючи і будуючи, і все більше реалізуючи своє его. Але зараз весь світ розкриває, що перебуває у вигнанні щодо досконалої, глобальної системи.
Прийшов час повернутися до природної системи, до тієї спайки, якої вимагає від нас Природа. Ми повинні досягти відповідності, гомеостазису, подоби властивостей, від повного роз'єднання піднятися на такий рівень, де ми стовідсотково пов'язані між собою, як частини здорового тіла.
Всі сили, які на нас впливають, переслідують лише одну мету - підштовхувати нас до природної форми взаємозв'язку, до любові. Але якщо наш егоїзм зріс, а ми ще не знайшли вірний взаємозв'язок, тоді різність станів, відмінність між необхідним згуртуванням і фактичним роз'єднанням відчувається як страждання.
Ось чому життя стає все важчим. Навіть допоміжні системи, покликані пом'якшити ситуацію, заплутати, більше не зможуть нам допомагати, тому що ми вступили в останній етап розвитку і повинні зібратися в глобальну інтегральну систему.
Сьогодні людство виявляє, що пов'язане нерозривними узами, і тому воно просто зобов'язане реалізувати в собі закон любові - закон вірної взаємодії всіх частин світобудови.
На неживому, рослинному і тваринному рівнях природа є інтегральною системою, частини якої не мають свободи вибору і виконують її закони. Однак людині надана свобода - можливість діяти в руслі гармонії з Природою або всупереч їй. Сьогодні, на кінець егоїстичного розвитку цивілізації, ми починаємо усвідомлювати негатив старого підходу, що веде до саморуйнування. Наш егоїзм розрісся до таких масштабів, що ми знищуємо всю систему рівноваги на Землі.
Адже баланс повинні встановити саме ми - вищий щабель розвитку. Повернувшись до рівноваги з Природою, ми створимо умови для правильної поведінки всіх інших її частин.
Для цього нам потрібно стати, як одна людина, прийти до стану взаємної участі і любові. Ось чому в основі ціннісних систем людства лежить принцип любові до ближнього, як до себе.
Ми розуміємо, що ця умова необхідна, - тим більше, зараз, для співіснування в глобальному світі.