Книги змушували нас забути про все на світі, розповідаючи про героїв, якими ми хотіли стати або яких ненавиділи, події, що захоплювали нас, втягували в свою круговерть так, що проживали їх на собі.
Зараз, коли наші бажання виросли і вимагають ще й ще, змінився і наш розум, мозок, що почав працювати в прискореному режимі, видаючи «на гора» все нові технології зв'язку. Ми пристосовуємося до всього нового, щоб використовувати його з вигодою для себе.
Бажання скоріше зв'язатися з новинами будь-якого роду змусило людину винайти комп'ютер і постійно покращувати його, прискорюючи його здатність передавати інформацію. Сьогодні комп'ютер стає нормою, замінюючи собою повільну газету. І здається багатьом, що настала епоха комфортного існування, коли ми задовольняємо всі свої потреби за допомогою техніки. Але є в цьому і недолік.
Раніше людина була дайвером, який спокійно занурювався в море інформації, тепер вона ковзає по поверхні, як спортсмен на водних лижах, і все швидше і швидше. Уявлення про світ ми сьогодні складаємо в основному за допомогою заголовків. Копни глибше і запитай, а в чому, власне, суть новини і звідки у неї ноги ростуть, ніхто толком і не відповість.
Ситуація, знайома будь-кому: пробігти очима парочку новинних стрічок, перевірити пошту, обмінятися кількома повідомленнями в «асі» або по «Скайпу». Без попереднього інформаційного допінгу багато хто навіть і не приступить до роботи. Це говорить про те, що людині стає життєво необхідно «приміряти на себе» події, що відбуваються в світі, зв'язатися з ними всередині, пережити якось, наповнитися і, задовольнившись, почати працювати.
Ще один приклад. Якщо людині запропонувати почитати онлайн-документ, то до кінця вона навряд чи дійде - напевно не зможе втриматися і піде за одним із посилань, потім ще одним і так далі. Тобто його знедає бажання дізнатися більше про те чи інше, про зв'язки даного матеріалу з іншими... Ця потреба і такий тренд говорить, що розвиток технологій потрібен для поліпшення зв'язку з іншими людьми, з їх потребами, бідами і радощами. Точніше, потреба до зв'язку з собі подібними викликала до життя техніку і технології.
У тому ж напрямку працюють телефони, змінившись від обмеженого домашнього або офісного на мобільні. Адже вони дають великі можливості негайного зв'язку, як тільки виникне до цього бажання. Укупі з Інтернетом і гаджетами, без яких ми будемо безпорадні, як без води і електрики, на свідомість діє ефективна формула: максимум насолоди, прикладаючи мінімум праці. Її суть в тому, що вона рухає нас за заданим сценарієм. Хочу! І людина має на відстані клавіатури майже все необхідне, від новин або посилки повідомлення, до замовлення піци або нового телевізора.
Турбулентні потоки інформації стрясають наше життя, викидають з природної ліності тіла і думки, молотками вистукують морзянку: "Що? Де? Коли? " Глобальна інформаційна хмара вже не просто накриває, але хоче стати мною, і я не заперечую, навіть радий. Ми підсвідомо прагнемо до єдності, хочемо розкрити між нами властивості цього взаємного об'єднання і його умови.
Ми розкриваємо все нові і нові контакти, поки не досягнемо необмеженого взаємозв'язку. Так відбувається, тому що кожен - це частинка загальної системи, яка веде свій початок від перших людей, і тому ми не можемо уникнути впливу оточення, як би не виверталися. Навпаки, ми хочемо, щоб на нас вплинули, намагаємося, відшукуємо всілякі види зв'язку, форми її. Так закладається фундамент для іншого шляху розвитку, не в себе, - але з себе до інших, адже навіщось вони теж живуть...
Хоча я обома руками відштовхую інших, тому що егоїст, але десь там, всередині, живе в мені якась незрозуміла, але моя душа, і я відчуваю її благання: «Дай мені об'єднатися з іншими душами!» Так відбувається в мені боротьба протилежностей: егоїстичного початку і потенціалу душі. Хто кого?
Досі гору одержує его, і ми бачимо результати цього в руйнуванні підвалин світу, у відторгненні людей один від одного, ворожнечі і ненависті. Але ми вже починаємо відчувати страждання інших, і все голосніше і наполегливішою наші душі розкривають свою вимогу до любові...
Можна спробувати представити схему розвитку людства за умови, що всі технологічні та наукові новинки стануть загальновживаними, що належать усім. Зрозуміло, не одночасно і не в рівній мірі, але за принципом піраміди, де на вершині розташовуються найбільш цивілізовані, просунуті, а внизу ті, хто до цього прагне. І всі потрібні другу просто відчайдушно! Тому що складають структуру єдиного людства, загального, де кожна частина доповнює іншу заради життя в одній інтрегральній системі.
Так одні будуть тягнутися до інших, розуміючи, що майбутнє - це Разом. Розьєднання - темрява, єднання - світло. Ми вже відчуваємо це...
