І так давайте з'ясуємо, що ж таке смерть?
Чи відав ти страх вмираючих, жах що пронизує до п'ят бо земля під ними розверзлася і починається сон (Фрідріх Ніцше)
Перші симптоми: Спочатку ви відчуваєте швидкий і пронизливий біль, темрява, далі ви чуєте пронизливий зум. (у цей момент ваша душа відокремлюється від тіла)
Після цього ви бачите ряб і відчуття легкості. Тунель.
Далі ряб починає зливатися в оду масу і ви виявляєте у великому білому просторі. (Це астральний вимір) У віддалених ділянках цього простору можна спостерігати маленькі темні плями і залишки рябі. У цей момент ви остаточно померли.
Ви будете дуже розчаровані, дізнавшись, що ніякого Ісуса та інших святих там немає.
Часто, одночасно з шумовим ефектом, у людей виникає відчуття руху з дуже великою швидкістю через якийсь темний простір. Для опису цього простору використовується багато різних виразів. Мені доводилося чути, що його розглядали як печеру, криницю,
щось наскрізне, якийсь замкнутий простір, тунель, димохід, вакуум, порожнечу, стічну трубу, долину, циліндр. Хоча люди в цьому випадку користуються різною термінологією, ясно, що всі вони намагаються висловити одну і ту ж думку
Після того як ви померли, ви потрапляєте в так званий Астральний вимір. Це і є п'ятий вимір. (розподільник). Точно природно не відомо. Є версія. Стверджує що існує 9-ть вимірювань розвитку душі. Вище тільки (як говориться) Боги. Так от потрапляючи в Астральний вимір (розподільник) якщо ви прожили ваше життя не гідно. Нічому не навчилися. І вас тягне до матеріального. То ви потрапляєте назад на землю. Якщо ви досягли духовної рівноваги. Вас не тягне до матерії. Ви йдете розвиватися далі. Виходячи з цієї теорії для смертних людей придумали Рай і пекло. Що б людським шляхом все це пояснити.
Загальновідомо, що більшість з нас ототожнює себе зі своїм тілом. Ми визнаємо (?), звичайно, що у нас існує і розум, але більшості розум видається чимось значно ефемернішим, ніж
тіло. Розум, в кінцевому рахунку, може бути нічим іншим, як результатом електричних і хімічних процесів, що відбуваються в мозку, який являє собою частину фізичного тіла. Багато людей просто не можуть уявити собі можливість існування себе в якомусь іншому стані поза фізичним тілом, до якого це «я» прив'язано. Незважаючи на всю надприродність безтілесного стану, людина виявляється в подібному становищі настільки раптово, що потрібен деякий час, перш ніж до її свідомості доходить значення того, що вона переживає. Він може якийсь час перебувати поза тілом, відчайдушно намагаючись розібратися в усьому, що з ним відбувається і що проноситься в його мозку, перш ніж він усвідомлює, що він помирає або навіть помер. Коли людина, нарешті, розуміє, що вона померла, це може мати на неї колосальний емоційний вплив і викликати вражаючі думки. Але навіть тоді, коли людина усвідомлює, що сталося, вона все ще може чинити опір або навіть просто відмовлятися прийняти свій стан. Абсолютно справедливо, що ми не можемо досить повно розуміти це життя, якщо ми не можемо вловити хоч проблиска з того, що лежить за нею.
В даний момент пані та панове ми всі в Пеклі. Тільки кожен у своєму. І у кожного свій шлях виправлення під назвою доля.
