Психогігієна - це галузь медицини, яка вивчає фактори і умови навколишнього середовища, що впливають на психічний розвиток і стан людини, і розробляє рекомендації щодо зміцнення і підтримки психічного здоров'я дітей, підлітків і дорослих.
Психопрофілактика призначена для розробки заходів, які попереджають психічні захворювання та розлади, а також перешкоджають їх переходам у хронічну форму.
Визначення понять
Психогігієна вивчає стан нервово-психічного здоров'я, його динаміку у зв'язку з різноманітними факторами зовнішнього середовища (природними, виробничими, соціально-побутовими). Крім того, ця галузь гігієни розробляє на основі отриманих даних спеціальні методи впливу на людину, щоб створити умови для зміцнення і збереження її психічного здоров'я.
В даний час психогігієна складає аналіз впливу навколишнього середовища на людей і в першу чергу на підлітків. Розрізняють такі розділи науки:
- Вікова;
- Побутова;
- Сімейного життя;
- Навчання і праці.
У свою чергу, вікова гігієна насамперед включає рекомендації, спрямовані для дітей і літніх людей, тому що психіка цих вікових груп значно відрізняється від звичайних дорослих.
Психогігієна і хороше здоров'я дітей і підлітків насамперед базуються на вікових особливостях і повинні забезпечувати правильне формування психіки. Потрібно розуміти, що діти чутливо реагують на найменші фізичні та емоційні впливи, тому велика роль відводиться чуйному вихованню дитини.
Основи психогігієни дітей:
- Виховання емоцій;
- Розвиток і тренування процесів гальмування;
- Подолання труднощів.
У старечому віці також виникають свої специфічні манери. Це пояснюється тим, що обмін речовин значно повільніше, загальна працездатність знижена, пам'ять вже не така, як раніше.
Тому у літніх людей значно слабша психіка. Будь-яку емоційну травму вони переносять болісно, особливо якщо це стосується ламання стереотипів. Підтримати психічне здоров'я допоможе встановлений режим дня, невтомна праця і регулярні прогулянки.
Методи психогігієни включають в себе:
- Психокорекційні роботи, які проводяться в консультативних центрах, «телефонах довіри» та інших організаціях, діяльність яких орієнтована на психологічну допомогу;
- Масові обстеження, які проводяться для виявлення так званих груп ризику, і профілактична робота з такими;
- Інформування населення;
- Серед основних завдань - допомога в кризових ситуація, які пов'язані з навчанням, роботою або сім'єю;
- Робота з молодими і неблагополучними сім'ями.
Психогігієна побуту
Велика частина життя людини проходить у спілкуванні з іншими людьми. Гарному настрою сприяють приємні слова, підтримка та участь близьких, а от зневажливість, грубість можуть травмувати психіку, особливо у чутливих людей. Можна сказати, що в дружньому колективі психоклімат сприятливий.
Однак є такий тип людей, які все занадто серйозно сприймають і не можуть гальмувати негативні емоції. Вони повинні перевиховати себе, адже труднощі в житті зустрічаються повсюдно. Для цього рекомендується навчитися правильно оцінювати ситуацію, керувати своїми емоціями.
Психогігієна сім "ї
На сім'ю покладена велика відповідальність, адже саме в цьому колективі формується особистість, закладаються основи поведінки. Відносини в сім'ї істотно впливають на людину і тому вони значущі як для кожної конкретної особистості, так і для суспільства в цілому.
Добрі сімейні стосунки ґрунтуються на взаємоповазі, любові та дружбі, спільних поглядах. Величезну роль відіграє взаєморозуміння, вміння йти на поступки. Дружня обстановка сприяє формуванню міцної сім'ї і створює хороші умови для виховання дітей.
Варто зазначити, що психогігієна полягає у дітей і підлітків не тільки у впливі сім'ї, а й в організованому колективі, тобто в садку і школі. Зараз велика роль відводиться психогігієні навчальних занять. На час навчання припадає дві вікові кризи (7 років і 15 років). У цей час діти дуже емоційні і сильно схильні до впливу.
Психогігієна навчальних занять спрямована на сприяння гармонійному та своєчасному розвитку дітей, та запобігання психотравмуючим ситуаціям у школі. Навчання має приносити радість, позитивні емоції і протистояти напруженню, яке призводить до стомлення.
Варто зазначити, що психогігієна стресу нерозривно пов'язана з іншими розділами, особливо з психогігієною дитини.
Адаптуватися до нових умов існування дітям дуже непросто, а багатьом і досить болісно. Вони можуть відволікатися під час занять, займатися сторонніми справами, погано поводитися на змінах, бігати і кричати або, навпаки, стати пасивними. Деякі можуть ніяковіти при розмові з учителем і розплакатися через зауваження.
Нерідко виникають ознаки неврозів, діти втрачають апетит, стають примхливими, погано сплять вночі. Повністю адаптуватися в школі вдається лише до середини першого року навчання. Однак велику роль у формуванні особистості і маленької дитини, і підлітка відіграє сам навчальний заклад і поведінка вчителя.
На основі даних психогігієни психопрофілактика розробляє систему заходів, які ведуть до зниження психічної захворюваності, впроваджує їх у життя.
Профілактика поділяється на види, кожен з яких відповідає за ті чи інші фактори:
- Первинна спрямована на попередження виникнення хвороби. До неї включено законодавчі заходи, які відповідають за охорону здоров'я населення;
- Вторинна. Полягає у виявленні початкових стадій захворювань та їх активному лікуванні. Можна сказати, що цей вид профілактики спрямований на створення сприятливих умов перебігу хвороби, що призводить до швидкого лікування;
- Третинна. Заходи спрямовані на попередження рецидивів захворювань. На практиці для цього проводяться заходи, які спрямовані на усунення несприятливих умов навчання та роботи.
Психогігієна і психопрофілактика, а точніше - їх методи роботи, впроваджуються спільними зусиллями лікарів і педагогів у середовище підростаючого покоління. Для цього також використовуються санаторії, дитячі табори та майданчики.
Рекомендації щодо збереження психічного здоров'я:
- Правильна організація режиму для і його дотримання;
- Регулювання навчальних навантажень (вимоги щодо тривалості уроку, читання, письма, розклад занять, їх чергування, режим праці та відпочинку тощо);
- Підготовка дітей до відвідування дитячого садка;
- Готовність дитини до вступу до школи;
- Правильне виховання в сім'ї та організованих колективах (садок, школа тощо);
- Індивідуальний підхід до кожної дитини;
- Забезпечення умов для сприятливого формування емоційного стану дітей;
- Інтеграція розумової та фізичної діяльності в навчальний процес.
Дотримання перерахованих вище рекомендацій створить умови для оптимізації працездатності як дітей, так і підлітків, крім того, зміцнить їх психічне здоров'я.
