Неспішне, спокійне, трішечки казкове кіно про людей з високим коефіцієнтом інтелекту. Денніс Куейд, Сара Джессіка Паркер, Еллен Пейдж, Томас Хейден Черч і 95 приємно минулих хвилин. Отже, панове: найкращий фільм тижня. Дивитися всім. Фільм, який стоїть не на дії нон-стоп і не на спецефектах. Фільм, який зробили актори - погодьтеся, адже це така рідкість сьогодні!
Денніс Куейд - «Ворог мій», «Радіохвиля», «Серце дракона», «Післязавтра» - дуже органічний в ролі лохматого і м'ятого розумника-професора. Він не пам'ятає імен своїх студентів (що мене, в минулому теж студентку, абсолютно не дивує), він зневажає світ і дуже стурбований а) виходом у світ своєї книги і б) виборами голови кафедри. Він не помічає, як ростуть його діти, приймаючи як даність турботу дочки і байдужість сина.
Еллен Пейдж знову грає дівчинку, занадто розумну для навколишнього її світу. Але в «Джуно» вона була розумною, тому що розуміла деякі речі краще дорослих. Тут же вона розумна, тому що багато вчиться і мало живе.
Сара Джессіка Паркер, яка відійшла від звичного амплуа ікони сексі-стилю «трошки після тридцяти» і нарешті зіграла таку ж, як сама: розумну, тонку, стриману і чутливу жінку. Не запам'ятовується, в якій вона була сукні і як укладала волосся. Запам'ятовується, як вона йде, трохи опустивши плечі.
Томас Хейден Черч - він якось трохи знімається, а якщо і знімається, то переважно в епізодах... Ну, хіба що Пісочну людину (третій «Спайдермен») можна згадати. Так, мабуть, ще й «На узбіччі» - фільм, зроблений майже тією ж командою продюсерів і промоутерів, що й «Розумники».
Професор Лоуренс викладає літературу в університеті, його не в міру розумна і надто прагматична дочка Ванесса живе на благо сім'ї і суспільства (при цьому особистого життя у неї не спостерігається) і намагається вступити в Стенфорд, син пише поеми і бурхливо зустрічається з азіаткою. Дружина Лоуренса і мати його складних дітей давно померла, сам він ненавидить світ і навколишніх бездарностей (студентів).
Бездарності відповідають йому тим же. Що найсумніше, схоже, тим же йому відповідають і рідні діти, яких вже точно бездарностями не назвеш. У професора є зведений брат, який виконує в родині функції паршивої вівці і книга, яку не хочуть видавати через її виняткову нудність. Одного разу професор зустріне докторку - таку ж майже, як сам. І вони спробують побудувати щось, схоже на нормальні людські стосунки.
І хто сказав, що «Розумники» - комедія?
Наталія Руденко
