Валентина Пугачова з'явилася на світ в українському селищі Малинівка, що в Харківській області, в середині травня 1935 року. Батько її був військовим техніком, а мати - домогосподаркою. Напередодні війни голову сімейства перевели в Ленінград по службі. Валентину з дружиною він забрав туди з собою.
У 1941 році жінок евакуювали з Північної столиці. Валентина з мамою переїхали в Пермський край. Через два роки, коли Харків був звільнений, можна було повертатися назад, у рідні краяи. Валентина довчилася в рідній школі в Малинівці. Після закінчення війни сім'я возз'єдналася в Ленінграді.
Навчання у ВДІКу
У 1953 році Тамара Макарова, яка відбирала студентів на свій спільний з Сергієм Герасимовим курс у ВДІКу, приїхала в Ленінград. Огляди проводили в кінотеатрі «» Гігант «». Валентина дізналася про це і вирішила спробувати удачу - прийшла на відбір. Успішно отримала перепустку на вступ. Після закінчення школи відразу ж вирушила до столиці - вступати до ВДІК. Пройшла конкурсний відбір і була зарахована на курс до Герасимова.
Після закінчення інституту дівчину розподілили працювати на «» Ленфільм «» і Театр-студію кіноактора. Там вона прослужила більшу частину свого творчого життя, аж до розформування студії в роки перебудови.
Творча біографія Валентини Пугачової
Вперше Валентина з'явилася на кіноекрані в ролі Віри з картини «» Надія «» Сергія Герасимова. Працювати над проектом було легко - практично весь курс мера був задіяний у зйомках. Через два роки після дебюту дівчину запросили студенти Марлен Хуцієв і Фелікс Міронер взяти участь у зйомках картини «» Весна на Зарічній вулиці «». Молодим сценаристам прийшла ідея зняти історію про життя монтажників. Валентина виконала роль Зіни - нареченої головного героя, якого зіграв Микола Рибніков. Після виходу фільму дівчина прокинулася всесоюзно знаменитою.
Пік кар'єри актриси припав на кінець 50-х - першу половину 60-х років. У цей час вона знялася в таких фільмах, як «Висота», «Тугий вузол», «Нічний гість», «Довгий день», «Після весілля», «» Снігуронька «», «Мати і мачуха». Практично всі її ролі були другого плану, але не помітити або не впізнати талановиту актрису було не можна. Одна з найбільших робіт - це роль Зотіхи в багатосерійному фільмі «Строгови».
Особисте життя
Валентина Пугачова була одружена з Володимиром Бурикіним, який працював оператором на «» Ленфільмі «». Молоді люди познайомилися під час спільної роботи над картиною «» Нічний гість «» у 1958 році. Відразу одружилися, через рік з'явилася на світ їхня єдина дочка Ксенія. Володимир Бурикін пішов з життя в 1999 році.
В останні роки свого життя Валентина Пугачова практично не знімалася. Остання її поява на екрані - епізодична роль у серіалі «» Вулиці розбитих ліхтарів «». Пішла з життя актриса тихо у віці 74 років, у власній квартирі, подарованій їй за роль Зіни. 14 квітня 2008 року відчула нездужання, від госпіталізації відмовилася, незважаючи на хвилювання рідних. Зрозуміла, що йде і побажала померти в рідних стінах. Актриса важко хворіла, у неї діагностували легеневу недостатність і астму.
Рідні, включаючи 92-річну маму, важко сприйняли її відхід. Дочка Ксенія і її троє дітей втратили улюблену маму і бабусю. Літня мати Валентини Пугачової відразу після відходу дочки злягла, відмовлялася від їжі і ні з ким не спілкувалася.
