Джессіка Вотсон є відомою на весь світ сміливою жінкою, мореплавницею, мандрівницею і письменницею. За свої 24 роки вона вже встигла прославитися і написати популярну працю. Любителям мандрівок і привабливих історій варто познайомитися з її біографією.
Дитячі мрії
Джессіка Вотсон народилася в невеликому австралійському містечку Голд-Кост у 1993 році. Все життя проживала в Будерімі, що в штаті Квінсленд. Вже з малих років вона мріяла про те, щоб здійснити навколосвітню подорож. У її прагненні побачити світ вона не відчула підтримки з боку близьких людей, але це не зупинило цілеспрямовану дівчину. У той час вона ще не знала, що її ім'я назавжди увійде в історію і книгу рекордів, як ім'я наймолодшої мандрівниці, якій вдалося побачити величезний світ.
У 24 роки вона має звання «Молодої австралійки року» і Орден Австралії. Хоч її рекорд і був побитий в 2012 році Лаурою Деккер, вона вже стала досить популярною особистістю.
Підготовка і маршрут
Джессіка Вотсон почала планувати свою подорож з 12 років. Через два роки вона почала заробляти кошти і всі їх вкладати в навчання мистецтву мореплавства. У цей же час дівчина планувала свій маршрут, а коли була готова, намітила приблизно центральні пункти.
Відправною точкою і фінальною був Сідней, звідти Нова Зеландія, Фіджі, Кірібаті і ще кілька пунктів. Екватор повинен був бути перетнутий в районі острова Різдва, що було за всіма правилами мореплавства. Щоб побити минулий рекорд Джессі Мартіна, маршрут повинен був бути безупинним і на поповнення припасів не розрахований.
В асоціації мореплавців був складений план і розрахований приблизний час. На всю дорогу за підрахунками мало піти 8 місяців і за цей час Джессіка Вотсон подолає 23 тисячі миль. Ці вражаючі показники не зупинили цілеспрямовану дівчину на шляху до мрії.
Пробне плавання і аварія
Вирушати відразу в таке небезпечне плавання без попередньої перевірки своїх навичок і можливостей було б занадто нерозумно. Саме тому у вересні 2009-го року героїня вирішує відправитися з Брісбена в Сідней, який планувався відправною точкою.
Здавалося б, ніяких перешкод для навченої дівчини не повинно було бути, але сталося інакше. Вже в першу ніч після від'їзду її яхта потрапила в невелику аварію. Джессіка зіткнулася на своєму судні з величезним кораблем під назвою «Срібний Янг». На його борту, на той момент було 63 тисячі тонн вантажу, але все обійшлося лише невеликою поломкою.
Яхта втратила матч, але до Сіднея мореплавець змогла дістатися на моторній тязі. Вона зберегла контроль над судном, і це додало їй впевненості у своїх силах, хоча в культурну столицю Австралії вона так і не потрапила. На моторній тязі вона зуміла повернутися в Саутпорт і там продовжила планувати свою подорож.
Зміст твору «Сила мрії»
Книга «Сила мрії» Джессіки Вотсон стала результатом її прагнення до своєї мети. На сторінках рукопису були розміщені всі щоденники, які писала мореплавець, і історія її життя з моменту зародження ідеї. У 12 років вона загорілася шаленою на той момент ідеєю подорожі навколо світу. Вже через два роки, вона влаштовується в місцевий ресторан і миє там посуд, щоб заробити свої власні кошти на навчання морській справі.
Батьки не підтримували її прагнення, але в 16 років вона все ж вирушила в навколосвітню подорож. На момент 2010 року Джессіка стала наймолодшою з мореплавців, яким вдалося пройти по воді подібний маршрут.
У своїх щоденниках вона описувала те, з якими труднощами зіткнулася при реалізації мрії, адже нестача грошей була тільки початком. Всі рідні і близькі їй люди відмовлялися розуміти прагнення. Пошуки спонсорів також стали сильною перешкодою. У своїй праці «Книга мрії» Джессіка Вотсон детально це описала, а також розповіла про свої емоції і почуття.
Відгуки про книгу
Про книгу Джессіки Вотсон «Сила мрії» відгуки читачів різняться. Частина людей, які прочитали працю, говорили про сильну мотивацію на сторінках. Рукопис здатний показати, як необхідно йти до мрії, наскільки це важкий процес, але результат при вірі і правильному підході обов'язково буде. Це сподобалося безлічі читачів, оскільки вони оцінили її з філософської точки зору.
Іншим людям не сподобався простий підхід до викладу думок і запевнення автора в тому, що книга - не піар хід, хоча виглядає вона саме так. Водночас було зазначено, що описано безліч тонкощів у справі мореплавства, але про саму подорож написано занадто мізерно. Весь шлях був описаний більше у вигляді нотаток, а не повноцінної розповіді про побачене і пережите за довгі вісім місяців.
Досвідчені читачі також зазначили, що через недосвідченість Джессіке не вдається утримувати читача, моментами ставати нудно. Проте літературна праця досить популярна і своїх фанатів з моменту виходу набула чимало.
