Ендометрит - запалення внутрішнього слизового шару матки (ендометрія), збудником якого є більшою мірою бактерії, рідше гриби і віруси. На жаль, досить велика кількість молодих жінок страждають цим захворюванням. Розрізняють дві форми: гострий ендометрит і хронічний ендометрит.
Гострий ендометрит
Першорядно, у жінок виявляють гострий ендометрит, симптоми якого більш виражені:
- підвищена температур;
- озноб;
- біль внизу живота;
- рясні виділення;
- у деяких випадках кровотеча зі статевих шляхів.
Причинами ендометриту можуть бути різні маніпуляції, вироблені в порожнині матки: оборти, операції.
Є й таке поняття як післяпологовий ендометрит, часто після пологів у матку потрапляє інфекція, розвиваються патологічні процеси, які атакують слизовий шар.
Часто він розвивається після кесаревого перерізу.
Причиною розвитку ендометриту може бути й інфікування через вологилище.
Інфекція проникає висхідним шляхом в матку і розвивається в ендометрії, створюються патологічні процеси. Варто пам'ятати, про те, що лікування гострого ендометриту має бути своєчасним, перебіг хвороби дуже швидко переходить у хронічний, і має ряд неприємних наслідків.
До цих наслідків належать:
- порушення менструального циклу;
- утворення внутрішньоматкових спайок (сенехії);
- запалення придатків;
- безпліддя.
Лікування гострого ендометриту
Лікування ендометриту матки має починатися з визначення збудника.
Потім доктор підбирає антибактеріальну терапію, в основному це антибіотики широкого спектру дії.
До антибіотиків нерідко підключають протизапальну і знеболювальну терапію. Необхідно знати, що лікування ендометриту народними засобами може тільки погіршити ситуацію.
Хронічний ендометрит
Не доведене лікування до кінця, або прихований перебіг хвороби може призвести до хронічної форми захворювання. Ознаки хронічного ендометриту більш стерті, і можуть не проявлятися або проявлятися незначно.
До них можна віднести:
- специфічні виділення зі статевих шляхів (викликані збудником захворювання);
- кровянисті виділення до і після менструації;
- порушення менструального циклу;
- періодичні ноючі болі внизу живота.
Тривалий перебіг захворювання може викликати функціональні розлади ендометрія і призвести до фіброзу тканини.
Не рідко при важкому перебігу хвороба переходить на базальний, м'язовий шар матки і розвивається метроендометрит.
Лікування хронічного ендометриту
Найчастіше, при хронічному ендометріті інфекція вже не визначається, але залишаються патологічні процеси. Таким чином, лікування хронічної форми має бути комплексним і спрямоване на відновлення тканини ендометрія. Більшість лікарів рекомендують фізіотерапію, гінекологічний масаж, процедури поліпшують кровотік у малому тазу.
Нерідко призначаються вітаміни і засоби, що зміцнюють імунітет.
