Алалія

Алалія - це грубе недорозвинення або повна відсутність мови, викликане органічними ураженнями коркових мовних центрів головного мозку, що відбулися внутрішньоутробно або в перші 3 роки життя дитини. При алалії відзначається пізніше поява мовних реакцій, бідність словникового запасу, аграмматизми, порушення складової структури, звукопроизношения і фонематичних процесів. Дитина з алалалією потребує неврологічного та логопедичного обстеження. Психолого-медико-педагогічний вплив при алалалії включає медикаментозну терапію, розвиток психічних функцій, лексико-граматичних і фонетико-фонематичних процесів, зв'язного мовлення.

Загальна інформація

Алалія - глибока несформованість мовленнєвої функції, обумовлена органічним пошкодженням мовних зон кори головного мозку. При алалалії недорозвиток мови носить системний характер, тобто має місце порушення всіх її компонентів - фонетико-фонематичного та лексико-граматичного. На відміну від афазії, при якій має місце втрата раніше наявної мови, алалалія характеризується початковою відсутністю або різким обмеженням експресивного або імпресивного мовлення. Таким чином, про алалалію говорять у тому випадку, якщо органічне пошкодження мовних центрів відбулося у внутрішньоутробному, інтранатальному або ранньому (до 3-х років) періоді розвитку дитини.

Алалія діагностується приблизно у 1% дошкільнят і 0,6-0,2% дітей шкільного віку; при цьому в 2 рази частіше дане порушення мови зустрічається у хлопчиків. Алалія є клінічним діагнозом, якому в логопедії відповідає мовний висновок ОНР (загальне недорозвинення мови).

Алалія

Причини алалалії

В основі алалалії лежить органічне ураження мовних центрів кори головного мозку, що сталося у внутрішньоутробному періоді або після народження до формування у дитини зв'язного мовлення. Фактори, що призводять до алалалії, різноманітні і можуть впливати в різні періоди раннього онтогенезу:

1. Антенатальний період. До пошкодження мовних зон можуть призводити гіпоксія плоду, внутрішньоутробне інфікування (TORCH-синдром), загроза мимовільного переривання вагітності, токсикози, падіння вагітної з травматизацією плоду, хронічні соматичні захворювання майбутньої мами (артеріальна гіпотонія або гіпертензія, сел.
2. Інтранатальний період. Закономірним підсумком обтяженого перебігу вагітності служать ускладнення пологів і перинатальна патологія. Алалія може бути наслідком асфіксії новонароджених, недоношеності, внутрішньочерепної родової травми при передчасних, швидкоплинних або затяжних пологах, застосуванні інструментальних акушерських допомог.
3. Постнатальний період. Деякі дослідники вказують на спадкову, сімейну схильність до алалалії. Часті та тривалі захворювання дітей у перші роки життя (ГРВІ, пневмонії, ендокринопатії, рахіт тощо), операції під загальним наркозом, несприятливі соціальні умови (педагогічна занедбаність, дефіцит мовних контактів, синдром госпіталізму) посилюють дію провідних причин алалалії.

Як правило, в анамнезі дітей з алалалією простежується участь не одного, а цілого комплексу факторів, що призводять до мінімальної мозкової дисфункції - ММД.

Патогенез

Органічні пошкодження головного мозку викликають уповільнення дозрівання нервових клітин, які залишаються на стадії молодих незрілих нейробластів. Це супроводжується зниженням збудженості нейронів, інертністю основних нервових процесів, функціональною виснажуваністю клітин мозку. Ураження кори головного мозку при алалалії носять нерізко виражений, але множинний і білатеральний характер, що обмежує самостійні компенсаторні можливості мовного розвитку.

Класифікація

За довгі роки вивчення проблеми було запропоновано безліч класифікацій алалалії залежно від механізмів, проявів і ступеня вираженості недорозвитку мови. В даний час в логопедії користується класифікація алалалії за В.А. Ковшикову, згідно з якою виділяють:

• Експресивну (моторну) алію. В основі її виникнення алалалії лежить раннє органічне ураження коркового відділу мовознавчого аналізатора. У цьому випадку у дитини не розвивається власна мова, проте розуміння чужої мови залишається збереженим. Залежно від пошкодженої зони розрізняють афферентну моторну та ефферентну моторну алалію. При афферентній моторній алалалії має місце ураження постцентральної звивини (нижніх теменних відділів лівої півкулі), що супроводжується кінестетичною артикуляторною апраксією. Ефферентна моторна алалалія виникає при ураженні премоторної кори (центру Брока, задньої третини нижньої лобної звивини) і виражається в кінетичній артикуляторній апраксії.
• Імпресивну (сенсорну) алію. Сенсорна алалалія виникає при ураженні коркового відділу речеслухового аналізатора (центру Вернику, задньої третини верхньої скроневої звивини). При цьому порушується вищий корковий аналіз і синтез звуків мови і, незважаючи на збережений фізичний слух, дитина не розуміє мови оточуючих.
• Змішану алію (сенсомоторну або мотосенсорну алію з переважанням порушення розвитку імпресивного або експресивного мовлення)

Симптоми моторної алалалії

Неврологічний статус

При моторній алалалії мають місце характерні неречеві (неврологічні, психологічні) та мовні прояви. Неврологічна симптоматика при моторній алалалії представлена, насамперед, руховими розладами: незручністю, недостатньою координованістю рухів, слабким розвитком моторики пальців рук. У дітей є труднощі з оволодінням навичками самообслуговування (застібанням ґудзиків, зашнуровуванням взуття тощо), виконанням дрібномоторних операцій (складанням мозаїки, пазлів тощо).

Психологічний статус

Розглядаючи психологічну характеристику дітей з моторною алалією, не можна не відзначити порушення пам'яті (особливо слухорічевої), уваги, сприйняття, емоційно-вольової сфери. За особливостями поведінки діти з моторною алалією можуть бути гіперактивними, розірваними або малорухливими, загальмованими. Більшість дітей з моторною алалалією мають знижену працездатність, високу стомлюваність, мовний негативізм. Інтелектуальний розвиток у дітей-алаліків страждає вдруге, внаслідок мовленнєвої недостатності. У міру розвитку мови інтелектуальні порушення поступово компенсуються.

Стан мовлення

При моторній алалалії відзначається виражена дисоціація між станом імпресивного та експресивного мовлення, тобто розуміння мови залишається відносно збереженим, а власна мова у дитини розвивається з грубими відхиленнями або не розвивається зовсім. Всі етапи становлення мовленнєвих навичок (гулення, лепета, лепетного монологу, слів, фраз, контекстної мови) відбуваються із запізненням, а самі мовні реакції значно редуційовані.

Незважаючи на те, що дитині з афферентною моторною алалією потенційно доступно виконання будь-яких артикуляторних рухів (на відміну від дизартрії), звукоприношення виявляється грубо порушеним. При цьому виникають стійкі заміни та змішування артикуляційно спірних фонем, що призводить до неможливості відтворення або повторення звукового образу слова.

При ефферентній моторній алалалії провідним мовним дефектом є неможливість виконання серії послідовних артикуляційних рухів, що супроводжується грубим спотворенням складової структури слова. Несформованість динамічного мовного стереотипу може призвести до появи заїкання на тлі моторної алалалії.

Словниковий запас при моторній алалалії значно відстає від вікової норми. Нові слова засвоюються насилу, в активному словнику є, головним чином, ужиткові терміни. Малий лексичний запас обумовлює неточне розуміння значень слів, їх недоречне вживання в мовленні, заміни по семантичній і звуковій схожості. Характерною рисою моторної алалалії є абсолютне переважання в словнику існуючих в іменному падежі, різке обмеження інших частин мови, труднощі в освіті та диференціації граматичних форм.

Фразова промова при моторній алалалії представлена простими короткими реченнями (одно- або двоскладовими). Як наслідок, при алалалії є грубе порушення формування зв'язної мови. Діти не можуть послідовно викласти події, виділити головне і другорядне, визначити тимчасові зв'язки, причину і наслідок, передати сенс явищ і подій.

При грубих формах моторної алалалії у дитини є тільки звукопідбивання і окремі лепетні слова, які супроводжуються активною мімікою і жестикуляцією.

Симптоми сенсорної алалалії

Стан мовлення

При сенсорній алалалії провідним дефектом є порушення сприйняття і розуміння сенсу зверненої мови. При цьому фізичний слух у сенсорних алаліків збережений, і вони нерідко страждають гіперакузією - підвищеною сприйнятливістю до різних звуків.

На тлі слухової агнозії власна мовленнєва активність у дітей з сенсорною алією підвищена. Однак їхня мова - це набір безглуздих звукостраждань і уривків слів, ехолалій (неусвідомленого повторення чужих слів). Загалом при сенсорній алалалії мова незв'язна, позбавлена сенсу і незрозуміла для оточуючих (логорея - «словесний салат»). У промові дітей з сенсорною алалією присутні численні персеверації (нав'язливі повторення звуків, складів), елізії слогів (пропуски), парафазії (звукові заміни), контамінації (об'єднання частин різних слів один з одним). До власної мови діти з сенсорною алалією не критичні; для спілкування широко використовують міміку і жести.

При грубих формах сенсорної алалалії розуміння мови відсутнє зовсім; в інших випадках носить ситуативний характер. Однак, навіть якщо дитині доступний сенс фрази в певному контексті, при зміні словоформи, порядку слів у реченні, темпу мовлення втрачається. Часто в осмисленні мови дітям з сенсорною алією допомагає «читання з 1916» говорить.

Недостатність фонематичного слуху при сенсорній алалалії призводить до небайдужості слів-паронімів; несформованості співвіднесеності чутного і вимовного слова з тим чи іншим предметом або явищем.

Психологічний статус

Грубе спотворення розвитку мови при сенсорній алалалалії призводить до вторинних порушень особистості, поведінки, затримки інтелектуального розвитку. Психологічні особливості дітей з сенсорною алалалією характеризуються труднощами включення і утримання уваги, підвищеною відволіканістю і виснажливістю, нестійкість слухового сприйняття і пам'яті. У дітей з сенсорною алалалією може відзначатися імпульсивність, хаотичність поведінки або, навпаки, інертність, замкненість.

У чистому вигляді сенсорна алалія спостерігається нечасто; зазвичай зустрічається змішана сенсомоторна алалія, що вказує на функціональну нерозривність речеслухового і річодвигунового аналізаторів.

Діагностика

Діти з алалалією потребують консультації дитячого невролога, дитячого отоларинголога, логопеда, дитячого психолога.

1. Неврологічне обстеження. Необхідно для виявлення та оцінки характеру і ступеня пошкодження головного мозку. З цією метою дитині можуть бути рекомендовані ЕЕГ, ехоенцефалографія, рентгенографія черепа, МРТ головного мозку. Для виключення тугоухості при сенсорній алалалії необхідно проведення отоскопії, аудіометрії та ін. досліджень слухової функції. Нейропсихологічне обстеження включає діагностику слухорічевої пам'яті.
2. Логопедичне обстеження. Починається з'ясування перинатального анамнезу та особливостей раннього розвитку дитини. Особлива увага звертається на терміни психомоторного та мовного розвитку. Діагностика усного мовлення (імпресивного мовлення, лексико-граматичного ладу, фонетико-фонематичних процесів, артикуляційної моторики тощо) проводиться за схемою обстеження при ОНР.

Диференційна діагностика алалалії здійснюється з ЗРР, дизартрією, тугоухістю, аутизмом, олігофренією.

Налаштування алалалії

Загальне лікування

Методика корекційного впливу при будь-яких формах алалалії має носити комплексний психолого-медико-педагогічний характер. Діти з алалалією отримують необхідну допомогу в спеціалізованих ДНЗ, стаціонарах, корекційних центрах, санаторіях.

Робота над промовою ведеться на тлі медикаментозної терапії, спрямованої на стимуляцію дозрівання мозкових структур; фізіотерапії (лазеротерапії, магнітотерапії, електрофорезу, ДМВ, водолікування, ІРТ, електропунктури; транскраніальної електростимуляції та ін.). При алалалії важливо працювати над розвитком загальної та ручної моторики, психічних функцій (пам'яті, уваги, уявлень, мислення).

Налаштування моторної алалалії

Враховуючи системний характер порушення, логопедичні заняття з корекції алалалії передбачають роботу над усіма сторонами мови. При моторній алалалії у дитини ведеться робота над:

• стимуляцією мовленнєвої активності;
• формуванням активного і пасивного словника,
• фразовою промовою,
• граматичним оформленням висловлювання;
• розвитком зв'язного мовлення,
• звукоприношенням.

У канву логопедичних занять включаються логоритміка і логопедичний масаж.

Коригування сенсорної алалалії

При сенсорній алалалії ставляться завдання опанувати:

• розрізненням неречових і мовленнєвих звуків,
• диференціацією слів, співвіднесенням їх з конкретними предметами і діями,
• розумінням фраз і мовленнєвих інструкцій,
• граматичним строєм мови.

У міру накопичення словника, формування тонких акустичних диференціювань і фонематичного сприйняття стає можливим розвиток власного мовлення дитини. При різних формах алалалії рекомендується порівняно раннє навчання дітей грамоті, оскільки письмо і читання дозволяє краще закріпити засвоєний матеріал, а також контролювати усну мову.

Прогноз і профілактика

Запорукою успіху корекційної роботи при алалалії служить її ранній (з 3-4 років) початок, комплексний характер, системний вплив на всі компоненти мовлення, формування мовленнєвих процесів в єдності з розвитком психічних функцій. При моторній алалалії мовний прогноз більш сприятливий; при сенсорній і сенсомотрній алалалії - невизначений. Значною мірою на прогноз впливає ступінь органічного ураження головного мозку. У процесі шкільного навчання у дітей з алалією можуть з'явитися порушення письмового мовлення (дисграфія і дислексія).

Попередження алалалії у дітей включає забезпечення умов для сприятливого протікання вагітності та пологів, раннього фізичного розвитку дитини. Корекційна робота з подолання алалалії дозволяє попередити виникнення вторинної інтелектуальної недостатності.