Цитоспороз, іменований також стовбуровою гниллю або інфекційним всиханням, є дуже небезпечним і досить широко поширеним недугом, що провокує засихання численних ділянок кори, яке може супроводжуватися як загибеллю частини гілок, так і дерев цілком. Найбільш схильні до ураження цитоспорозом кори, що мають всілякі ураження, ослаблені дерева. Найчастіше ця недуга атакує яблуні. Вилікувати його можливо тільки на початковій стадії розвитку, поки шкідливий гриб не встиг проникнути вглиб деревини з камбієм.
Декілька слів про хворобу
Атаковані цитоспорозом ділянки деревної кори набувають червонувато-коричневатого кольору, а також на них утворюються великі бугорки, що містять грибні суперечки. Вмістилища гриба-збудника при цьому виглядають як хаотично розташовані по всій площі інфікованої кори численні шорсткі чорні точки. Такі ділянки кори, як правило, різко відмежовуються від здорових тканин, і виявити їх не складе великої праці. Переносяться грибні суперечки зазвичай комахами або вітром.
Уражена недугою кора злегка западає і згодом відмирає, а на кордонах між інфікованих і здорових тканин утворюються глибокі тріщини. Під час спроби відділення кори вона нерідко сильно розмочується. А дуже тонкі гілочки повністю засихають і часто покриваються численними чорненькими бугорками.
Нерідко цитоспороз плутають з чорним раком, однак це зовсім різні захворювання. До речі, іноді вони можуть вражати дерева синхронно. Найчастіше цитоспороз виявляється тільки на сильно ослаблених деревах, особливо на пошкоджених морозом і сонцем. А вік дерев при цьому не має ніякого значення.
Як боротися
Важливим профілактичним заходом проти цитоспорозу є слідування агротехнічним нормам, а також дотримання правил догляду за різними плодовими деревами. Їх слід не тільки поливати, удобрювати (бажано фосфорно-калійними добривами) і здійснювати своєчасну обрізку, але ще й обробляти дерева проти величезної кількості шкідників і хвороб, а також намагатися підвищувати їх зимостійкість. Різних механічних пошкоджень кори, так само, як і будь-яких інших, потрібно постаратися не допускати.
Всі муміфіковані плоди слід обов'язково видаляти з гілочок. Пошкоджені ділянки кори потрібно гострим ножем вирізати до самої деревини (орієнтовно на 2 сантиметри). А потім ретельно продезінфіковані двовідсотковим мідним купоросом ранки гарненько обробляють садовим варом. Повністю засохлі заражені гілки обрізають і негайно спалюють.
На підданих обрізці деревах ранки, попередньо натерівши щавелем, також необхідно замазувати охрою на чистій оліфі (100 г охри на кожні 200 г оліфи) або заздалегідь підготовленим садовим варом. Якщо рани великі, то на них доцільно накласти фізіологічну замазку, яка виготовляється зі свіжого коров'яка та глини у співвідношенні 1:1. Зверху такі рани обв'язуються якісною мішковиною.
Ранньою весною проводять підтримувальне обприскування плодових дерев. Для його проведення в десяти літрах води розводиться приблизно 40 г препарату під назвою «Хом». Дерева обприскують, як тільки почнуть набухати листові нирки. При цьому температура повітря не повинна бути нижче п'ятнадцяти градусів. Наступне обприскування організується перед цвітінням, і ще одне - після цвітіння. Як правило, на кожне велике дерево витрачається по 3 - 4 літри приготованого розчину, а на невелике - близько двох літрів.
З настанням пізньої осені деревні штамби в саду слід побілити. Побілка стовбурів зі скелетними гілочками є важливим заходом і для попередження утворення морозобійних тріщин і сонячних опіків. Для таких побілок на десять літрів води зазвичай беруться глина (1 кг), мідний купорос (300 г) і вапно в кількості 2 - 3 кг. У разі необхідності побілку дерев можна повторити в лютому (у другій половині місяця) або на початку березня.
Значною мірою стримати розвиток напасті допомагають і фунгіциди, що використовуються проти моніліозу, парші та ряду інших хвороб.
