Махровість, або реверсія чорної смородини - дуже небезпечне вірусне захворювання, особливо часто зустрічається в Центральному і Північно-Західному регіонах. Головним переносником подібної напасті є нирковий смородинний кліщ. Махровість проявляється головним чином під час цвітіння деформацією листочків, втечі та квіток. А сильно уражені цією недугою кущі смородини зовсім перестають плодоносити. Більш того, хворі махровістю кущі в більшості випадків не одужують.
Декілька слів про хворобу
Для цієї недуги характерна поява на кущах смородини безплідних і досить потворних квіточок. Пелюстки цих квіточок витягуються, стаючи вузенькими, здаються махровими і набувають бузкового відтінку. Ягідки в даному випадку зав'язуються рідко, а якщо вони і зав'яжуться, то теж будуть потворними.
При досить сильному інфікуванні квіткові пензлі перетворюються на тоненькі гілочки, покриті замість квіточок лусочками. Жилки листочків молоденьких побігів помітно грубіють, а самі листочки стають темно-зеленими і сильно витягуються, перетворюючись на трилопастні замість п'ятилопастних. Також у листочків пропадає і характерний запах.
Примітно, що у зв'язку з досить повільним поширенням захворювання по кущах смородини, на одному і тому ж кущі часто одночасно з хворими можуть перебувати і здорові квіточки, втечі, квіткові пензлі, а часом і відокремлені скелетні гілки.
Спричиняється це захворювання дрібненькими частинками білкової живої речовини - яка живе лише в клітинах живих організмів і там само розвивається вірусу. Також нерідко на ягідних кущах можна побачити досить сильно вздуті нирки - це результат їх ураження переносником махровості, шкідливим нирковим смородинним кліщем.
Поширення руйнівного вірусу часто відбувається при щепленнях на здорову рослинність інфікованих черенків, а також при обрізці різних культур (здорових і хворих) без проведення проміжної дезінфекції робочого інструменту. Також вірус може поширюватися різними сосущими комахами (тлей особливо), з соком інфікованих рослин і рослинноїдними кліщами.
Як боротися
При вирощуванні смородини слід звертати увагу на здоровий посадковий матеріал і по можливості дотримуватися карантинних заходів. Чернята найкраще заготовляти від здорових кущів, на яких ознак реверсії не спостерігалося протягом трьох-чотирьох років. Також, щоб запобігти поширенню махровості, всю рослинність слід своєчасно обробляти проти різних сосущих комах. Не менш важлива і боротьба з переносником захворювання - досить небезпечним нирковим смородинним кліщем.
Щодо сортів чорної смородини можна відзначити, що найбільш стійкими до реверсії вважаються такі сорти, як Пам'ять Мічуріна, Лія родюча, Желанна, Неаполітанська, Блискуча, а також Приморський чемпіон.
Щоб підвищити стійкість чорної смородини до махровості, її періодично необхідно підгодовувати калійно-фосфорними добривами. Хорошу службу також співслужать позакореневі підживлення розчинами молібдену, бору і марганцю. А ось збільшувати дозування азотних добрив не варто, оскільки подібний захід може дати абсолютно зворотний ефект і значною мірою посприяти появі махровості. Після закінчення збору ягід кущики смородини обробляють колоїдною сірою або препаратом «Карбос»
.Кустики смородини з ознаками реверсії викорчовують і спалюють. При цьому протягом наступних п'яти років повертати смородину на це ж місце категорично не рекомендується, а за знову посадженими кущиками буде потрібно постійний контроль протягом як мінімум чотирьох років.
