Бораго, бурачник або огіркова трава - не тільки дуже симпатична, але і вкрай корисна рослина. Зелень цієї травички однією з перших збагачує наш весняний раціон вітамінами. А тим, хто воліє користуватися рецептами народної медицини, бораго доведеться до речі в якості сировини для приготування снадоб'я проти артриту, екземи, як жарознижуючий і потогонний, відхаркувальний і сечогінний засіб.
Бурачник і в саду, і в городі
Рідними краями бурачника лікарського є середземноморське узбережжя і Мала Азія. Також зустрічається в країнах Європи та Північної Америки. У Старому Світі було прийнято додавати його в рецепти салатів з терапевтичною метою - щоб боротися з меланхолією і поганим настроєм. Що не дивно, адже бораго надзвичайно багатий на цінні організми людини речовинами. У його зелені присутні солі калію, дубильні речовини, каротин, сапонін, ефірні та смолисті кислоти. Ну і крім цього, зелень бораго має смак свіжих огірків і приємний аромат. Також її використовують як пряність у рибних і м'ясних стравах. Буде доречна така приправа в окрошці, зеленому борщі, вінегреті. Тому не буде зайвим відвести в своєму городі невеликий клаптик землі для посіву цього незвичайного однорічника.
Грядки для бораго роблять не тільки в городі. Огіркова трава здатна вельми прикрасити своїм декоративним видом сади і квітники. Бузкові опушені бутони розпускають сині та блакитні пелюстки з ледь помітним рожевим відтінком. Як і листя, квіточки також застосовують у кулінарних вишукуваннях, причому не тільки як декоративний елемент. Їх додають у тонізуючі напої, в засмаженому вигляді подають на десерт. Бораго відрізняється тривалим періодом цвітіння - з кінця травня і до міцних осінніх заморозків. І ця якість укупі з тим, що однорічник належить до прекрасних медоносів, має змусити придивитися до них власникам пасіки.
Умови для вирощування бораго
Бурачник невибагливий до складу ґрунту, проте все ж краще буде рости на грунтах з нейтральною реакцією. Посушливі умови негативно позначаються на смакових якостях зелені. Щоб листочки були ніжними, рослині потрібен регулярний полив. Крім цього, огіркова трава чуйна на мінеральні підживлення.
Якщо ви плануєте вирощувати бораго протягом усього теплого сезону, варто виділити ділянку під посів у напівтіні. Незважаючи на те, що це однорічник, з ним не доведеться возитися, щоб щороку проводити нові посіви. Рослини відмінно розмножуються самосівом. Але для цього, звичайно ж, потрібно залишити кілька квітучих рослин в саду і дати їм осіменитися.
Коли пряність припала до смаку, і ви не бажаєте з нею розлучатися протягом року, можна влаштувати грядку з рослиною в кімнатних умовах. Для цього знадобиться неглибокий ящик і поживний ґрунт. Ємність з посівами поливають і укутують плівкою на тиждень. Сходи з'являються через 7-10 днів. Своєї поживної зрілості та оригінального смаку огіркова трава досягне в 3-4-тижневому віці.
Рецепти з огірковою травою
Бораго використовують як пряність, як інгредієнт для салатів, як начинку для випічки. Але можна приготувати з бурачника і практично окрему страву. З огірковою травою, зібраною до початку цвітіння, виходить дуже смачний омлет. Для цього на 300 г листя беруть 3 яйця і 50 г сиру. У суміш додають до смаку сіль, часник, аніс. Обсмажують на олії.
Коктейль зі свіжого соку бораго з водою рекомендують пити тим, хто страждає депресивними станами. Такий розчин підійде і для зовнішнього використання, якщо турбують роздратування, нейродермить.
Висушену сировину використовують для приготування цілющого настою. Для цього знадобиться 1 стіл. л. бораго і 1 склянка окропу. Його приймають по 1 стіл. л. в день при артриті, екземі, як жарознижуюче, відхаркувальне, сечогінне.
