Сонячний зонд NASA «Паркер» (Parker) відобразив вражаючі види Венери під час близького прольоту біля найближчої до Землі планети в липні 2020 року. Хоча апарат, перш за все, займається моніторингом Сонця, Венера відіграє важливу роль у місії: протягом свого семирічного завдання космічний корабель пролетить повз Венеру в цілому сім разів, використовуючи гравітацію планети, щоб змінювати свою орбіту.
Ця гравітаційна допомога Венери дозволяє «Паркеру» підлітати все ближче і ближче до Сонця в рамках своєї місії з вивчення динаміки сонячного вітру поблизу його джерела. Але крім орбітальної динаміки ці підльоти можуть дати нам деякі унікальні і навіть несподівані види нашої Сонячної системи. Під час третього наближення до гравітаційного поля Венери 11 липня 2020 року бортова камера «Паркера» WISPR (призначена для фотографування корональних викидів, джетів та інших ефектів втрати речовини Сонцем) змогла захопити досить цікаве зображення темної сторони планети з відстані всього 12 378 км.
На фотографії темна пляма по центру планети - це Земля Афродіти, найбільший з трьох великих «материків» (височин) Венери, близький за площею до земної Африки. Об'єкт здається темним через його нижчу температуру: приблизно на 30 градусів за Цельсієм порівняно з оточенням. А навколо краю диска планети чітко зафіксовано яскравий обод, що світиться. Мабуть, це нічне світіння атмосфери, що виникає під час рекомбінації атомів кисню в молекули, що відбувається високо в атмосфері на темному боці.
Яскраві смуги, зафіксовані камерою WISPR, зазвичай викликаються комбінацією частинок космічного пилу, космічних променів і частинок матеріалу космічного корабля - фахівці ще сперечаються, чим саме створена структура смуг на фотографії. Невелика чорна пляма в нижній частині Венери є артефактом матриці WISPR.
Вчені очікували побачити хмари газу, але камера захопила не тільки видимий світловий спектр, але і теплове випромінювання планети, що дозволило побачити її поверхню (зокрема, Землю Афродіти). Це схоже на зображення, отримані японським космічним апаратом «Акацуки» в ближньому інфрачервоному діапазоні.
Це несподіване спостереження змусило команду WISPR перевірити чутливість приладу до інфрачервоного світла. Якщо WISPR дійсно може вловлювати хвилі світла в ближньому інфрачервоному діапазоні, то недокументована можливість надасть нові способи для вивчення пилу навколо Сонця і у внутрішній Сонячній системі. Якщо камера не може вловлювати додаткові інфрачервоні хвилі, то нові зображення, на яких видно особливості поверхні Венери, можуть вказувати на існування раніше невідомих «вікон» у венеріанській атмосфері. У будь-якому випадку, це нові можливості для вчених.
Для більш глибокого розуміння зображень липня 2020 року команда WISPR запланувала ряд аналогічних спостережень темної сторони Венери під час наступного обльоту Венери «Паркером», який стався 20 лютого 2021 року. Вчені місії розраховують отримати і обробити ці дані для аналізу до кінця квітня.
