Найглибша станція метро... Чи бували ви на ній?
Кожна сучасна людина, а тим більше той, кому пощастило жити у великому місті, ймовірно, із задоволенням користується таким зручним транспортом, як метрополітен. Якщо зайнятися вивченням цієї теми більш детально, то буквально відразу ж стає зрозуміло, що станції точно так само, як і вагони, бувають дуже різними.
Іноді вони, наприклад, у Москві, в Пітері або в Києві, нагадують справжній твір мистецтв, а часом, як, скажімо, в Берліні, являють собою зручні і комфортні поїзди, що блискавично переміщаються по нудних і пересічних коридорах.
Розділ 1. Перша найглибша станція метро. Де і як вона з'явилася
Спочатку найперша і найглибша станція метро була задумана і спроектована у Великобританії.
На дворі стояв 1863 рік, і відомий інженер того часу Ч. Пірсон скрупульозно трудився над кресленнями для нового транспортного засобу, такого необхідного в постійно зростаючому місті. В успіх мало хто вірив, і для того, щоб переконати муніципалітет і офіційно відкрити першу станцію, знадобилося понад 20 років. У той час роботи переважно велися тільки в траншеях відкритого типу, і тільки трохи пізніше архітектори зважилися будувати підземні станції, хоча не можна не відзначити, що глибина їх була за нинішніми мірками досить незначною.
Місцеве населення з певною часткою побоювання зустрічало те, що відбувається. По рейках, аж до 1906 року, їздили потяги, вони створювали багато шуму і диму, тому житло біля станцій продавалося погано і прирівнювалося практично до бараків.
Потрібно було терміново виправляти ситуацію, мерія міста прийняла єдино вірне рішення, і протягом шести років весь транспортний склад поступово оновився, і його повністю склали електропоїзди.
До речі, зазначу, що слідом за Лондоном у 19 столітті метро з'явилося зовсім не в мегаполісах, як це могло б здатися на перший погляд, а в провінційних містечках того часу: Будапешті, Глазго і Афінах.
Розділ 2. Найглибша станція метро. Хто ж у списку сучасних рекордсменів
Відразу ж хотілося б попередити, що питання це складне, і визначити абсолютного рекордсмена, швидше за все, взагалі не представляється можливим.
Чому? Вся справа в тому, що на перший погляд почесний титул «Найглибша станція метро в світі» можна віддати «Арсенальній», яка знаходиться в Києві. Її глибина значна і становить приблизно 105 метрів. Однак усім відомо, що це місто, побудоване на пагорбах. Як же тоді вимірювати її глибину станції? Щодо рівня моря? Чи все ж зважаючи на поверхню землі?
Суперечки тривають і донині.
Крім «Арсенальної» до списку лідерів я б зарахувала:
- «Адміралтейську» в Північній столиці, будівництво якої на даний момент ще триває, але запланована глибина вже оголошена - 102 метри.
- «Вашингтон-парк» (Портленд, США). Об'єкт також побудований в місцевості з досить нерівномірним по висоті ландшафтом.
- «Комендантський проспект», знову ж таки Санкт-Петербург. 78 м.
- «Чернішевського» (Пітер) - 74 м.
- 90-метрову «Парк Перемоги» в Москві, хоча вона, як і київська «Арсенальна», побудована під пагорбом.
- Puhung в Пхеньян (Північна Корея). Це місце виконує ще й функцію притулку, який може використовуватися жителями міста на випадок ядерної атаки.
Розділ 3. Найглибша станція метро Москви
Спочатку відкриття станції «Парк Перемоги» планувалося в 2000 році, але через нестачу фінансування вона урочисто прийняла своїх перших відвідувачів тільки в 2005.
Зал оформлений у двох стилях, присвячених відразу двом знаменним подіям: Вітчизняній війні 1812 року і Другій Світовій війні.
У західному торці зал прикрашає величезне і величне панно, а ось східний, що оповідає про події 1941-1945 рр., представлений чорно-сірим мармуром.
Численні світильники, які освітлюють приміщення, приховані карнизом і це ще більше створює відчуття камерності та урочистості.
За рішенням Уряду Москви, в 2013 році в західній частині залу почнеться будівництво другого виходу.
