Таке питання поставив нам один із читачів. Я думаю, що це питання хвилює сьогодні багатьох, тому що у людей з'явилася потреба в духовній їжі і в духовному наставнику. Я не обмовилася, я навмисно написала «наставник», оскільки духовні вчителі є тільки в тонких світах, а не на Землі. Наставник наставляє, допомагає йти шляхом духовного розвитку і ділиться своїми знаннями, він не вчить, він спрямовує. Провідний і внутрішній голос допомагають людині знайти наставника, земний наставник підводить до вищого вчителя.
Є люди, яким не потрібен земний наставник, їм достатньо показати їх вищого вчителя або вищого наставника і вони вільно можуть йти шляхом самопізнання і саморозвитку за допомогою вчителів з тонкого світу.
Кажуть, коли учень готовий, приходить учитель. Що ж виходить, не треба шукати вчителя, треба тільки чекати коли він прийде? Чекати не треба, треба себе до цього готувати. Готовність учня визначає вчитель або наставник. Серйозний наставник ніколи не візьме учня, попередньо з ним не поговоривши.
Зазвичай, перший етап духовного розвитку людина проходить сама. Одних вчить життя, інші вчаться за книгами, третіх надихають чужі приклади. Людині треба пройти перший етап одній, щоб переконатися в правильності обраного шляху, щоб навчитися чомусь, що вона потім вже буде розвивати з учителем. Коли непідготовленому учневі нав "язують знання, вони тільки порушують людину і дратують її. Один наш учень казав: «Немає духовності з примусу». Можна сказати по-іншому: «Розумом духовність не спіткаєш». Щоб розвиватися духовно, треба вміти відчувати.
Виховання почуттів - це і є підготовка до приходу вчителя, але це зовсім не означає, що з приходом вчителя виховання почуттів закінчується. Без наставника людина теж в змозі навчитися себе контролювати і не йти на поводу емоцій. Виховання почуттів - це окрема дуже серйозна тема. Вона зачіпає не тільки поверхневі почуття, вона дозволяє навчитися використовувати тонкі, глибинні почуття душі, які й ведуть нас шляхом духовного розвитку.
\\Кілька фраз з книги «Закони і знання душі», глава «Виховання почуттів»:
Виховання почуттів дозволяє розкрити життєво важливі властивості душі, захисні властивості підсвідомості, силу і розум душі людини...
... У кожній клітці людини є Бог. Кожна клітина людини здатна відчувати...
... Почуття повинні керувати тілом і свідомістю, а не вихлюпуватися фонтаном емоцій...
... Ніякі почуття не можна пригнічувати. Негативні почуття треба виховувати. Позитивні почуття треба розвивати...
... Немає нелюдських людей, є люди з нерозвиненими почуттями...\\
Що стосується нерозвинених почуттів?
В першу чергу інтуїція. Вчіться прислухатися до себе, вчіться слухати свій внутрішній голос. Все що стосується шляху духовного розвитку дуже індивідуально. Не слухайте нічиїх порад, не підключайте голову, слухайте серце. Ви можете пропустити свою готовність, вчитель прийде, а Ви пройдете повз і втратите час. У нас є всього три спроби зробити що-небудь у цьому житті. Якщо проґавите всі три, навіть не намагайтеся, цього разу нічого не вийде, але обов'язково вийде в інший раз - в іншому житті або в іншому вимірі. І взагалі, все, що має з нами статися, обов'язково станеться, але не обов'язково в цьому житті. Так що готуватися доведеться в будь-якому випадку і в будь-якому випадку самому.
Ще трохи про готовність учня. До чого саме повинен бути готовий учень? Учень повинен бути готовий почати нове життя: подивитися правді в очі, відмовитися від шкідливих звичок і непотрібних зв'язків, а головне готовий слідувати вказівкам вчителя, навіть якщо вони не відповідають сьогоднішньому світогляду учня. Тільки в цьому випадку буде результат. Виконувати тільки те, що виконувати легко або виконувати наполовину - до результату не призводить.
Кажуть, будьте обережні у виборі наставника. Я б додала: «Наставники, будьте обережні у виборі учнів». Помилки тих та інших призводять до плачевних результатів. Між наставником і учнем має бути довіра. Якщо ви не довіряєте наставнику, значить, він вам не підходить. Якщо наставник не довіряє учневі, значить, це не його учень.
Крім земних наставників є вчителі і наставники з тонких світів. Бачите Ви їх або не бачите, якщо Ви стали на шлях духовного розвитку, вони у вас є, і вони з вами працюють. Тонкий світ сьогодні набагато ближче, ніж раніше. Фізичні почуття людини мають властивість потончатися, тобто, наближатися до тонкого стану, а значить, взаємодіяти з тонким світом. Крім того, на Землю йде найсильніший потік енергій космосу. Тому, якщо людина має усвідомлене прагнення духовно розвиватися, то їй зовсім не складно побачити і почути свого вищого вчителя або наставника, набагато складніше дотримуватися їхніх вказівок. Саме до цього треба себе готувати і цьому треба вчитися.
Вчитися можна самому - шлях самопізнання, саморозвитку і самовдосконалення відкритий для всіх. Якщо ви шукаєте земного наставника, то дуже важливо, що б у нього був зв'язок з вашим наставником чи вчителем з тонкого світу.
І останнє, шлях духовного розвитку легким не буває. Мій вищий вчитель якось сказав мені: «Я не обіцяв тобі легкий шлях, я обіцяв тобі перемогу!». Перемога на шляху духовного розвитку - це відхід від залежностей і набуття самого себе.
Бажаю всім перемогти свою духовну лінь і прийти до перемоги розуму!
3.09.11. Анна Коган
