Дива, - навіть якщо дуже невелика частина оповідань є правдою, - відбувалися протягом всієї історії і все ще відбуваються сьогодні.
Але хоча більшість людей вірить у стародавні чудеса, багато хто з нас думає, що вони більше не відбуваються. Ми вважаємо, що час чудес минув.
І все ж, якщо те, що ми дізнаємося, правда, - якщо наука виявляється дійсно не в змозі повернути назад руйнування нашого навколишнього середовища, - то якщо ми збираємося зцілити наш світ, нам доведеться мати справу з цією «метанаукою». Нам доведеться творити чудеса. І вони стануть можливими, тільки якщо ми захочемо зробити зміни всередині самих себе, де ми зможемо прийняти можливість чудес у нашому повсякденному світі.
Всі ми читали про чудеса, описані в Біблії, Корані, Бхагаваді Гіті, переказах Дзен і багатьох інших священних джерелах. Але ми не віримо, що цей рівень свідомості проявляється зараз. Зокрема, ми думаємо, що наших власних здібностей недостатньо, щоб творити дива.
Звичайно, наші офіційні засоби масової інформації не допомагають нам, тому що вони зосереджені на людських драмах трагедії, болю і смерті. Коли Діва Марія є і зцілює дитину, як вона робила це так багато разів протягом останнього десятиліття, ця подія не потрапляє у вечірні новини - навіть якщо сотні людей фотографували цю подію і були її свідками.
Кілька прикладів сучасних чудес:
В Індії Саї Баба регулярно створює «попіл вібхуті» з власних рук - буквально з нічого. Це багато разів фотографувалося. Тисячі людей бачили, як він робить це і багато іншого.
Парамаханса Йогананда розповідає історію садху, святого, «права рука якого була майже повністю відрізана від тіла» поліцейським. Садху сказав: «'Кохана Мати піклується про мене'». І "приставив бовтану руку до культи, і - подумати тільки! - вона пристала; кров незрозуміло перестала текти ". Тоді садху сказав поліцейському: "'Приходь до мене геть під те дерево через три дні, і ти знайдеш мене повністю зціленим. Тоді ти не будеш відчувати докорів сумління'". Через три дні поліцейський і один з очевидців прийшли на те місце. «Садху був там і дозволив роздивитися свою руку», - пише Йогананда. - «На ній не було ні рубця, ні будь-якого сліду каліцтва». (Автобіографія Йога).
Це лише два з незліченної безлічі подібних чудес, деякі з яких бачили сотні і навіть тисячі людей, багато з яких сфотографовані. Так чому ж здається, що чудес більше не існує? Або, можливо, краще запитати: навіть незважаючи на те що свідчення чудес оточують нас, чому ми не віримо?
Це перша і основна проблема: втрата нами віри, наша зневіра. Невіра - це початок кінця. Як тільки ми втрачаємо віру, ми втрачаємо можливість. Частина світу, в яку ви не вірите, для вас не існує.
Пам "ятайте історію Ісусової жінки, яка зцілилася? Цей Великий Учитель сказав їй, що її віра - не Він - зробила зцілення. Така природа людського досвіду. Наші вірування обмежують нас, але вони також можуть зробити нас цілісними. Ми відчуваємо себе обмеженими «фізичною дійсністю», ніби ми живемо у в'язниці з того, що можливо, а що неможливо. Але ця в'язниця існує тільки в нашій свідомості. Розширивши наші вірування, ми станемо вільними.
Як ми можемо змінити наші вірування?
Якщо ми розуміємо, що образи наших вірувань є камінням спотикання на шляху до чудес, як ми можемо досягти мети? Як ми можемо подолати ці камені, що лежать на нашому шляху?
Відповідь - у розкритті нашої свідомості новим і незвичайним можливостям. Навіть якщо ми не віримо в те, що чудеса існують навколо нас, ми все ж повинні повільно розкриватися назустріч можливості, що це може стати реальністю в нашому житті. Ми просто надаємо в нашій свідомості місце для того, щоб Джерело Життя увійшло і зробило зміни на краще в нашому власному світі.
Це розкриття для нових можливостей у нашому власному досвіді є першим обережним кроком. Тому що насправді ми самі придумуємо наш світ, і якщо ми не дозволимо нашим мріям стати реальністю навколо нас, вони не стануть реальністю. Ми їх зупинимо. З іншого боку, якщо ми допустимо таку можливість, чудеса зможуть відбуватися з нами, і вони будуть відбуватися. Це тільки питання часу.
Подумайте про світ чудес як про місце, яке знаходиться всього лише за тонким екраном старих і застарілих ідей. Якщо ми замінимо ці старі ідеї відкритістю щодо нових можливостей, ми пройдемо крізь цей екран і станемо свідками чудес у нашому житті. Це перший маленький крок, але цей крок - вирішальний.
Реальна річ
Припустимо, вірування більше не є перешкодою, - як же насправді вчиняються чудеса?
Стародавні люди, які живуть у гармонії з природою, знають багато способів здійснення чудес. Але незважаючи на те, що слова можуть відрізнятися, здається, що всі способи дотримуються певних основних принципів.
Згідно з знанням Мельхіседеків, всі чудеса здійснюються, по-перше, концентрацією уваги і наміром. Концентрацією уваги на тому, що належить зробити, і наміром, ідеєю, як це здійснитися. Ці дві опори свідомості є початком дива.
Але ми також знаємо, що намір має три складових. Якщо якась з цих трьох складових не реалізована, дива не станеться. Ці три частини - СВІДОМІСТЬ, СЕРЦЕ і ТІЛО. СВІДОМІСТЬ повинна знати, що ідея здійснитися і вже здійснилася на вищих рівнях існування. СЕРЦЕ має відчувати емоційне відчуття, начебто намір вже здійснився. І, нарешті, ТІЛО має відчувати себе точно таке відчуття, ніби ідея здійснюється в цей самий момент. Якщо ці три аспекти об'єднуються початковою ідеєю, диво завжди стає реальністю.
Пам'ятаєте, як апостол Петро ходив по воді? Він ступив на поверхню води на короткий час, йдучи зі своїм Учителем. Він робив це. А потім сумнів оволодів ним, і він відразу ж став тонути. Його віра була недостатньо сильною, щоб підтримувати його. Ця історія показує, як віра може створити диво, а також як відсутність віри веде до його припинення.
Залиште у вашій свідомості простір для можливостей, що лежать за межами звичайної людської свідомості. Тільки тоді ми зможемо стати свідками зцілення нашого дорогого світу і його преображення у світ Миру, здоров'я і світла.
Це станеться. Ви берете участь у створенні цієї нової, живої реальності, коли ви читаєте ці рядки.
