Пам'ятайте, в комедії «Кавказька полонянка»: "... маю бажання купити автомобіль, але не маю можливості, маю можливість купити козу, але не маю бажання. Так давайте вип'ємо за те, щоб наші бажання збігалися з нашими можливостями ".
Все своє життя ми тільки тим і займаємося, що шукаємо способи підвести наші можливості до кордонів наших бажань. Іноді в чомусь досягаємо успіху, але ненадовго, бо зрештою незмінно терпимо крах. Якби наші бажання завжди залишалися постійними, ми вже давно були б щасливі. Але бажання ростуть, причому незалежно від наших можливостей, які за ними явно не встигають. Адже навіть отримавши щось дуже жадане і насолодившись ним, ми ніби переходимо на інший рівень усвідомлення дійсності.
І ось вже через день-два це «жадане» сприймається нами як належне, і ми починаємо заглядати за новий горизонт. По-іншому ми не можемо. Наша людська природа не дає нам зупинитися, весь час підштовхує до підкорення нових вершин. Виходить, що ми ніколи не зможемо стати щасливими? Якщо керуватися вище викладеними нормами, то, на жаль, ні. Звичний спосіб набуття щастя за допомогою нескінченної погоні за насолодами не працює, якими б успішними ми не були. Недолік і розчарування від того, що у мене чогось немає, завжди перевищить насолоду від того, що я вже отримав.
Але все ж не варто сумувати. Мабуть, вирішення проблеми криється у ставленні до тих самих бажань, які постійно зростають. Якби беперивний ріст бажань супроводжувався не розчаруванням, а насолодою, то, можливо, був би досягнутий той необхідний баланс для відчуття постійного, безперервного і досконалого стану. Або, простіше кажучи, вічного щастя. Уявляєте, чим більше ми чогось хочемо (незалежно від того, є воно у нас чи ні), тим сильніше відчуття щастя!
Звучить як казка, яка ніколи не стане колишньою, тому що людина не здатна сама здійснити такий переворот у своїх відчуттях. Тим не менш, методика роботи з бажаннями існує і відкрита для всіх. З однією лише поправкою - для всіх, хто до неї внутрішньо готовий. Для тих, хто розчарувався у звичайних способах стати щасливим і шукає альтернативні шляхи. Якщо ж людина все ще віддає перевагу «перевіреним» методам отримання задоволень і благ, то вона не почує і не сприйме її. Шлях до щастя вказано в Книзі Зоар.
