1. Метод Робера Удена
Місце для тренувань: вуличні вітрини, полиці супермаркетів.
Робер Уден - знаменитий французький фокусник і кумир Гаррі Гудіні. В юності він щодня тренував спостережливість. Проходячи повз магазин, Робер кидав поспішний погляд на вітрину, відвертався і через кілька кроків намагався згадати в точності кожен товар: колір, розмір, форму. З кожним днем ця вправа вдавалася все швидше. Зовсім скоро він досяг такої сноровки, що міг описувати вміст прилавків на бігу.
2. Метод лондонських кишенькових злодіїв
Місце для тренувань: де завгодно, класичний варіант - Портобелло-роуд.
У лондонських і паризьких вуличних шайках XIX століття існували цілі школи, де досвідчені грабіжники передавали секрети майстерності молодим. Старий злодій, на кшталт Феджина з «Олівера Твіста», тримав на долоні якусь дрібну нісенітницю - два ґудзики, п'ять пенсів, обручку. Професор показував це хлопчакам на кілька секунд, просив швидко описати кожен предмет, потім непомітно прибирав одну з речей - і потрібно було тут же назвати, що пропало.
3. Метод Джанні Родарі
Місце для тренувань: уява.
У книжці «Граматика фантазії» Джанні Родарі розповідає, як розвинути уяву і навчитися вигадувати історії. Одна з вправ - висувати веселі гіпотези. "Що було б, якби у Сицилії відірвалися і загубилися ґудзики? Що було б, якби до вас постукав крокодил і попросив позичити йому трохи розмарину? " Інше завдання - додавати до слів несподівані приставки, створювати і уявляти віце-псів, замкотів і мікрогіппопотамів. А ще: грати в буріме, складати лімерики, складати розповіді з газетних вирізок.
4. Метод Айвазовського
Місце для тренувань: вид з вікна, з балкона або з даху.
У багатьох художників відмінна зорова пам'ять. Її можна розвивати, розглядаючи вигляд за вікном або пасажирів у метро. Зафіксуйте погляд на людину або речі на кілька секунд. Спробуйте запам'ятати об'єкт в деталях, потім закрийте очі і уявіть його. Знову подивіться на предмет вивчення, освіжіть образ і продовжуйте вправу. Можна робити замальовки осіб і фігур перехожих, запам'ятовувати картини в музеї. Або тренуватися з сірниками: кинути на стіл 4-6 сірників і запам'ятати, як вони лягли. Кількість сірників потрібно збільшувати раз по раз.
5. Метод італійських хлопчаків
Місце для тренувань: черги.
Вільям Аткінсон пише, що спостерігав цю картину в Чикаго: італійські газетярі, стоячи біля дверей друкарні в очікуванні свіжого номера, грають в «Морру». Один показує іншому кулак і з криком «Морра!» розтискає кілька пальців. Другий гравець швидко називає число витягнутих пальців, а якщо зволікає або помиляється - отримує пачкою газет по голові. «Морра» схожа на «Камінь-ножиці-папір». У цю просту гру, мабуть, досі ріжуться хлопчаки в неаполітанських дворах.
6. Метод Ціцерона
Місце для тренувань: власна кімната.
Пройдіться по кімнаті, огляньте і запам'ятайте кожен кут, починаючи з дверей. Звичайно, цей простір вам і так добре знайомий. Тепер подумки розставте в різних частинах кімнати те, що необхідно запам'ятати. Це можуть бути німецькі дієслова, опорні пункти доповіді або дні народження друзів. Якщо складно, запишіть потрібне на папірцях, повісьте на стінах і знову уважно огляньте кімнату. Повинно спрацювати! Метод просторових асоціацій приписують не то Цицерону, не то Сімоніду.
Перший використовував його при підготовці до виступів, другий застосував той же хід думки при вельми сумних обставинах. Симонід був гостем на якомусь симпозіумі. Раптово на піруючих обрушився дах. Тільки Сімонід вибрався живим з-під уламків. Потім він допомагав родичам упізнати покійних, згадуючи, хто де сидів.
7. Метод йогів
Місце для тренувань: де завгодно.
У йогів, які вже точно досягли успіху в саморозвитку, можна запозичити елементи віпасани. Практикувати медитацію уважності можна в будь-якій обстановці: катаючись на велосипеді, приймаючи душ, сидячи на лекції, але найкраще це робити наодинці з собою. Суть методу в тому, щоб усвідомлювати кожну мить життя, бути сприйнятливим до сигналів свого тіла.
Медитацією можна вважати навіть розмірену ходьбу з кута в кут, якщо в цей момент ваша увага сконцентрована на русі. Зробіть 5-10 повільних кроків по прямій. Рухайтеся розслаблено (уявіть, що ви знімаєтеся у Тарковського). Слідкуйте за тим, як піднімається стопа, як переноситься вага з однієї ноги на іншу. Протягом дня звертайте увагу на те, що ви звикли робити мимохідь. Через певні проміжки часу - наприклад, кожні 4 години - фіксуйте, в якій позі ви перебуваєте.
