Реакція багатьох з нас в останні дні на події - це важке і похмуре почуття провини. А ще - тривога і агресія. Як бути, якщо цей гнітючий стан не дає вам нормально дихати? Звідки ця винуватість береться в принципі в подібних ситуаціях?
Виходить вихід на дуже важливий момент. Є особистий сором за особисті бажання. І є колективна вина, яка взагалі звідкись з нізвідки. І від цього ще більш соромно: начебто потрібно соромитися «правильного». А виходить соромитися «свого». Того, за що взагалі соромно бути не повинно.
Правильна скорбота, правильний сором: що це?
І з цим у нас постійні проблеми. Всі чомусь дуже добре знають, як треба правильно сумувати. А тепер ось всім відмінно зрозуміло, як потрібно соромитися (і заодно точно знають, коли це робити і кому). Але ж так не можна! Строєм можна ходити і співати пісні. І як тільки з'являється транспарант «Сумувати» або «Соромитися», є сенс розібратися: особисто мені за що соромно? І чи соромно взагалі? Чи я просто швиденько приміряю на себе те почуття, яке зараз стало мейнстрімом?
Може бути, особисто у мене ведучими будуть не сором, а злість і страх? Або розпач і біль? Дуже важливо зрозуміти, які емоції головні конкретно у вас - тому що тільки так ви зможете їх прожити. І тільки так знайдете спосіб з ними боротися, знайдете рішення проблеми, яка викликає ці емоції.
Скажімо, страх. Страх за що? За майбутнє моїх дітей. Чому? Тому що мої доходи різко впали, я можу взагалі втратити роботу. Чи маю я план Б? Є. Поїдемо в бабусину хату і будемо там жити біля лісу, обробляючи картоплю, капусту і шпинат - я, до речі, давно хотіла спробувати вирощувати органічні овочі.
Відчуваєте? Тут вже дія - людина шукає способи вирішити проблему, людина живе. Боятися і соромитися йому нічого і ніколи.
А якщо прикритися загальним словом «Соромно» - виходу немає. Що робити - незрозуміло, тому що неясно, з чим. І людині залишається тільки терзатися об це соромно і поранитися ще більше. І від цього ще болючіше і страшніше.
А це зовсім не те, що зараз потрібно будь-кому з нас. Не потрібно ходити строєм або повторювати чужі істини, навіть якщо вони красиво і драматично звучать. Навіть зараз нам потрібна усвідомленість і критичність мислення. Особливо зараз.
Якщо ж розібратися зі своїми емоціями все ж ніяк не виходить - не тягніть, йдіть до психолога.
