Прислів'я і приказки - ці два слова якось завжди йдуть рука об руку, немов сенс в них однаковий і самі по собі вони вже являють собою приказку. Або прислів'я? Чи так це і в чому все-таки відмінність прислів'їв від приказок, з'ясуємо в цій статті.
Визначення
Прислів'я відноситься до малих форм фольклору, що несуть в собі закінчену думку, народну мудрість, одягнуту в коротку, але дуже ємну фразу. Буває, що висловлювання великих людей називають прислів'ям. Однак це не зовсім так, тому що прислів'я - це не просто розумна думка однієї людини, а зібраний воєдино і одягнений у лаконічний висновок досвід декількох поколінь.
Приказка також являє собою приклад малої форми народної творчості і відображає окремі явища життя. Це словосполучення несе швидше емоційне навантаження, ніж який-небудь глибокий життєвий досвід. Основна відмінність прислів'їв від приказок у тому, що приказка ніколи не намагається передати думку, яка висловлювала б непохитну істину.
Вже з цього можна зрозуміти, що прислів'я і приказки - абсолютно різні за змістом і формою зречення, і все ж щось їх об'єднує.
Історія виникнення
Кожному з нас доводилося в дитинстві чути різні приклади народної творчості. Найчастіше вони настільки застосовні до буденного життя, що нікому і на думку не приходить замислюватися, звідки прийшли до нас малі фольклорні форми і що насправді могли означати спочатку прислів'я і приказки. Сенс і відмінність цих висловів значно глибші, ніж здається на перший погляд.
У давні часи, коли не було шкіл і вчителів, прості люди передавали досвід поколінь з вуст в уста. Такий спосіб навчання і отримав назву «фольклор». Вже багатьом пізніше усну народну творчість стали розділяти на категорії: це казка, а ось тут - прибаутка. А ось і прислів'я! І таке явище присутнє абсолютно у всіх культурах і мовах світу.
Як правило, про прислів'я і приказки не пам'ятають, хто їх визнав: в одного вилетіло, інший підхопив - і став вислів крилатим. Але зустрічаються і авторські афоризми, які стали воістину народними. Авторськими можуть стати тільки приказки. Авторські прислів'я називаються афоризмами. Як правило, це бувають рядки з байок або казок. Так, наприклад, приказкою стала фраза «біля розбитого корита» з «Казки про рибалку і рибку» А.С. Пушкіна.
Прислів'я
Стиль переказу - важлива відмінність прислів'їв від застережень. Найчастіше прислів'я наділене ритмом і рифмою. Сенс, укладений в цьому вираженні, об'єднує в собі життєвий досвід, уявлення про мир і про своє місце в світі, прописні істини і правила, які не піддаються сумніву. Найчастіше ніщо так не здатне висловити суть того, що відбувається, як прислів'я: «Заставь дурня Богу молитися, він і лоб розшибе».
Найчастіше прислів'я складається з двох частин, таким чином вибудовуючи логічно завершену думку. І це ще одна очевидна відмінність прислів'я від приказки. Приклади прислів'їв: «Який поп, такий і прихід», «Що посієш, те й пожнеш». А ось так виглядають приказки: «стерпиться - злюбиться», «сир-бор», «простіше пареної ріпи».
Приказки
Часто буває досить складно знайти відмінність прислів'я від приказки. Приклади очевидні: "хрін редьки не солодше". Вираз короткий, використовується завжди дуже емоційно, може вживатися всередині речення. І все ж містить головну відмінність прислів'їв від приказок - закінчену і цілком самостійну думку.
Приказки зазвичай бувають занадто короткими, щоб у них могла бути присутня рима, але ритм у них все ж іноді присутній. Особливо помітним це буває тоді, коли приказкою стає частина віршованого тексту або навіть прислів'я. Головне завдання приказки - посилення емоційного ефекту від сказаного. Приказки знаходять своє місце всередині цілої пропозиції і майже ніколи не бувають самостійними.
Прислів'я і приказки. Відмінності і подібності
- Прислів'я і приказка - малі форми фольклору, виражені простою народною мовою.
- Прислів'я може бути використане як самостійна форма виразу основної думки, приказка служить лише окрасою або ємним доповненням мови.
- Сенс прислів'я завжди залишається незмінним і висловлює незаперечний факт. Зміст приказки може змінюватися залежно від контексту.
- Прислів'я мають чіткий ритм, а найчастіше і рифму. Приказки занадто малі, щоб бути римованими.
- Прислів'я завжди належать до форм народної творчості, авторське прислів'я називається афоризмом. Приказки можуть бути як народними, так і такими, що вийшли з авторського твору.
Іносказова манера передачі дозволяє малим фольклорним формам, пройшовши через товщу століть, зберігати актуальність донині. Саме тому прислів'я і приказки об'єднують покоління, допомагаючи їм краще зрозуміти один одного. А значить, не так важливо, чи є між ними якісь кордони і відмінності. Головне, що малі фольклорні форми, незважаючи ні на що, зберігають культуру.
