Мангрові дерева - це вічнозелені листяні рослини, що облаштувалися на тропічних і субтропічних узбережжях і пристосувалися до життя в умовах постійних відливів і припливів. Виростають вони до 15 метрів і мають химерні типи коріння: ходульні (піднімають дерево над водою) і дихальні (пневматофори), що стирчать з ґрунту, подібно соломинкам, і поглинають кисень.
Деякі рослини вижили б у солоній воді, але це не стосується манграм. Вони виробили механізми фільтрації. Вода, що всмоктується їх корінням, містить менше 0,1% солі. Сіль, що залишилася, виділяється листям через спеціальні листкові залози, утворюючи білі кристаліки на поверхні.
Ґрунт, на якому ростуть мангрові дерева, завжди насичений водою, кисню в ньому недостатньо. У таких умовах анаеробні бактерії виділяють азот, фосфати, залізо, метан, сульфіди тощо, що створюють специфічний запах дерев. Відсутній кисень коріння, як було сказано, поглинають з повітря, а поживні речовини - з ґрунту.
Листя цих рослин - жорсткі, кожисті, соковиті, яскраво-зеленого кольору. Враховуючи засоленість ґрунту і брак прісної води, вони пристосувалися до обмеженої втрати вологи. Листя може регулювати ступінь відкритості гирлів, що здійснюють газообмін у процесі фотосинтезу, і повертатися, уникаючи спекотних сонячних променів.
Мангрові дерева ростуть поясами, в кожному з яких переважають певні види. Це пов'язано з частотою і тривалістю затоплення, характером субстрату (піщаний або ілистий), співвідношеннями морської і прісної води (в гирлах річок). Передову лінію займають ризофори з криваво-червоною деревиною, колір якої визначається високим вмістом танину. Цей вид знаходиться під водою близько 40% часу. За ними йдуть авіацієнті, лагулярії та ін.
Як нетипово саме мангрове дерево, так і плоди (насіння) його незвичайні. Вони покриті повітроносною тканиною, за рахунок якої здатні певний час плавати, змінюючи при необхідності свою щільність. Багато мангрів - «живородячі». Їхнє насіння, не відокремившись від дерева, проростає. Проросток рухається або всередині плоду, або крізь плід назовні. До моменту відділення він готовий самостійно харчуватися за рахунок фотосинтезу.
Від'єднавшись від дерева (як правило, в період відливу), проросток падає і швидко закріплюється в ґрунті. Або забирається водою, можливо, на пристойні відстані. Він настільки живуч, що здатний до року чекати сприятливого моменту, щоб вкоренитися.
Мангрові ліси служать притулком і місцем проживання багатьох організмів. Водоростям, устрицям, усоногим, губкам, мшанкам необхідно до чого-небудь прикріпитися при фільтрації їжі. Численні корені відмінно підходять для цього. Тропічні риби, членистоногі, змії мешкають у воді біля кореневих систем. У гілках дерев влаштувалися колібрі, фрегати, папуги, чайки та інші птахи.
Мангрові дерева, які швидко утворюють зарості, оберігають береги від розмивання морськими хвилями. Вони, наступаючи на море, відвойовують у нього нові ділянки. Густо переплетені корені утримують наносимий іл, сприяючи осушенню ґрунту. Місцеве населення використовує відвойовані землі, створюючи плантації кокосових пальм, цитрусових та інших культур.
