Благородна морква давним-давно відома як помаранчевий овоч. Покоління людей в нашій країні і на Заході виросли, вважаючи, що цей коренеплод завжди був помаранчевим. Однак задовго до помаранчевої існувала чорна морква, яка росла повсюдно в Азії і східному Середземномор'ї. Вона і сьогодні як і раніше вирощується і споживається в Туреччині, Афганістані, Єгипті, Пакистані та Індії.
Чорна морква має сотні дикорослих різновидів і кілька культурних сортів. Латинська назва цієї рослини scorzonera. За однією з версій, назва походить від найменування отруйної змії Scorcone, отруту якої, нібито, можна було нейтралізувати, використовуючи сік чорної моркви. Інша версія свідчить, що рослина отримала найменування від слів scorza і nera («чорна кора»).
Що стосується звичної для нас помаранчевої моркви, її почали культивувати не так давно. Розповідають, що кольором своїм вона завдячує маленькому князівству Оранж. Виходець з цього князівства Вільгельм Оранський сприяв звільненню Голландії від іспанського панування. Вдячні нідерландські фермери вивели новий овоч, пофарбований у колір герцогського дому - помаранчевий - і вручили його нащадкам творця незалежної Голландії.
Але повернемося до скорцонера. Чорна морква здавна вважалася цілющою рослиною, особливо в східній медицині. Вона має антибактеріальні властивості, олія із насіння скорцонери сприяє зростанню волосся і усуває свербіння шкіри голови. В даний час рослина використовується також як природний барвник. Але в першу чергу фахівці народної медицини рекомендують використовувати моркву цього виду для боротьби з такими важкими недугами, як рак і діабет.
Чорна морква містить речовини, що мають сильні антиоксидантні властивості: антоніани, що знаходяться в ній, здатні протидіяти токсинам, що пошкоджують здорові клітини під час курсу хіміотерапії. До речі, саме антоціани надають коренеплоду характерний колір.
Овоч можна вживати в сирому вигляді, готувати з нього салати. Дуже смачна карамелізована підсмажена чорна морква. Фото демонструє, як ефектно вона виглядає в одній зі страв веганської кухні, але знімок не в змозі передати чудовий аромат, що включає ноти ванілі.
Концентрат соку чорної моркви містить у 12 разів більше антиоксидантів, ніж традиційний концентрат помаранчевої моркви. Незважаючи на колір, овоч містить на 40% більше бета-каротину, ніж помаранчевий побратим. Крім того, сік чорного коренеплоду містить вітамін А, селен, калій, кальцій і залізо. Він покращує стан шкіри і волосся, підвищує вироблення сперми у чоловіків, корисний для травлення, очищає кров. Завдяки наявності інсуліну може бути рекомендований для харчування діабетиків і людей, які страждають на ожиріння. Тим більше що в 100 грамах соку чорної морквини міститься всього 20 калорій.
Коли в 1996 році британець Джон Столярчик з Скіптона створив віртуальний музей моркви (World Carrot Museum), інформація про чорну моркву зайняла в ньому почесне місце разом з рецептами, що налічують майже 400 років.
