Розацеа-кератит - запально-інфільтративне ураження рогівки, асоційоване з рожевими вугрями шкіри обличчя. Розацеа-кератит супроводжується роговічним синдромом, явищами слизово-гнійного кон'юнктивіту та іриту, виникненням інфільтратів і виразок на рогівці, які розвиваються на тлі висипань на шкірі обличчя. Діагностика розацеа-кератиту заснована на даних біомікроскопії, візометрії, інстиляційної проби з розчином флюоресцеїну, обстеження на демодекс. Лікування розацеа-кератиту проводиться офтальмологом і дерматологом; потребує призначення кортикостероїдів у вигляді крапель, мазей, субкон'юнктивальних ін'єкцій; мідріатиків, вітамінів групи В, фізіолічення. В ускладнених випадках проводиться кератопластика.
Загальна інформація
Розацеа-кератит, поряд з нитчастим кератитом і розлогою рогівки, відноситься в офтальмології до ендогенних кератитів неясної етіології. Ця форма захворювання патогенетично тісно пов'язана з хронічним запальним захворюванням шкіри обличчя - рожевими вугрями (розацеа). При цьому у 50% пацієнтів розацеа-кератит розвивається після, а у 20% - до появи шкірних висипань; у деяких випадках шкіра і очі вражаються одночасно. Розацеа-кератит має рецидивуючу прогредієнтну течію і в результаті може призводити до сліпоти.
Розацеа-кератит
Причини розацеа-кератиту
Причини розвитку розацеа-кератиту, як і кожного захворювання акне розацеа, невідомі. Передбачається, що певну роль в етиопатогенезі розацеа-кератиту відіграють захворювання ЖКТ (гастрити зі зниженою або підвищеною кислотністю, спастичний коліт, холецистит, хелікобактерна інфекція), ендокринопатії (цукровий діабет, гіпофізарна недостатність, гіпотиреї. В останні роки широко обговорюється етіологічна роль кліщів демодекс в етіології рожевих вугрів і розацеа-кератиту. Доведено зв'язок розацеа-кератиту з вітамінною недостатністю - гіповітамінозом V6, V12.
Провокуючими факторами можуть виступати надмірна інсоляція, холод, стрес, особливості харчування (зловживання алкоголем, гострою і пряною їжею, гарячими напоями), фізичні навантаження, прийом пероральних контрацептивів, менопауза та ін.
Класифікація розацеа-кератиту
Клінічно розацеа-кератиту може протікати у формі поверхневого крайового інфільтрату, субепітеліального інфільтрату і прогресуючої виразки рогівки. Поверхнева форма розацеа-кератиту характеризується утворенням біля лімба сіровато-білих інфільтратів, які злегка височіють над поверхнею рогівки і містять пучок поверхневих судин. При розпаді інфільтратів утворюються виразочки, які після епітелізації залишають незначні помутніння рогівки.
Субепітеліальні інфільтрати розташовуються під роговичним епітелієм у вигляді дрібних випуклих вузликів сірого кольору. Розпад вузликів супроводжується вилученням, васкуляризацією та відкладенням солей кальцію, внаслідок чого утворюються помутніння крейдяного відтінку. Прогресуючий розацеа-кератит протікає з формуванням великої виразки з валікоподібно піднесеним краєм. До іншого, плаского краю виразки рогівки тягнуться грубі новоутворені судини.
Симптоми розацеа-кератиту
Розацеа-кератит характеризується двосторонньою локалізацією і рецидивуючою прогресуючою течією. Поразка рогівки завжди розвивається на тлі висипань (рожевих вугрів) на шкірі обличчя.
Клінічно розацеа-кератит проявляється вираженим роговічним синдромом: печінням і різом в очах, гіперемією кон'юнктиви, сльозотечею і фотофобією. Відзначаються змішана ін'єкція очного яблука, легкий кон'юнктивіт зі слизово-гнійним відокремлюваним, телеангіектазії на шкірі століття. Нерідко розаце-кератиту супроводжує хронічний блефарит і халязіони. У важких випадках розвивається ірит, склерить, гіпопіон.
Розацеа-кератит поєднується зі шкірними проявами в області обличчя. Вони включають в себе еритему щік, носа, лоба; телеангіектазії; лушення, печіння та покалювання шкіри; папуло-пустульозні висипання яскраво-червоного кольору; гіпертрофічні зміни шкіри окремих частин особи (ринофіму, метофіму, блефарофіму, отофіму, гнатофіму).
Загострення висипань рожевих вугрів на обличчі викликає нову атаку розацеа-кератиту. Кожна подальша інфільтрація рогівки призводить до поглиблення виразкового дефекту, ворожнечі нових судин і більш обширного рубцювання. Прогресуюча виразка рогівки призводить до витончення або розплавлення рогової оболонки ока. Кожне нове загострення розацеа-кератиту супроводжується ще більшим погіршенням зору.
Діагностика розацеа-кератиту
При діагностиці розацеа-кератиту завжди враховується зв'язок очних проявів з акне розацеа. Тому лікувально-діагностичні заходи повинні проводитися спільними зусиллями офтальмолога і дерматолога.
Офтальмологічне обстеження при розацеа-кератиті полягає в проведенні біомікроскопії ока за допомогою щілинної лампи, ендотеліальної та конфокальної мікроскопії рогівки, пахіметрії, комп'ютерної кератометрії. Дефекти рогівного епітелію виявляються в процесі проведення інстиляційної флюоресцеїнової проби. Для оцінки тяжкості ураження і ступеня зниження гостроти зору проводиться візометрія.
З метою диференційної діагностики етіології кератиту показано проведення зіскобу епітелію рогівки з його подальшим цитологічним дослідженням. Для виключення демодекозу століття вдаються до епіляції ресниць і їх дослідження на демодекс.
При необхідності до обстеження пацієнтів з розацеа-кератитом залучаються гастроентеролог, ендокринолог, невролог.
Лікування розацеа-кератиту
Топічна терапія розацеа-кератиту включає застосування кортикостероїдних препаратів (гідрокортизону, дексаметазону, переднізолону) у вигляді інстиляцій, мазевих аплікацій, субкон'юнктивальних ін'єкцій. Місцевим призначається закопування в кон'юнктивальну порожнину вітамінів (цитраля, рибофлавина), закладання за нижнє століття прискорюють репарацію гелів, тіамінової та інсулінової мазей. З метою профілактики іридоцикліту в очі закопують мідріатики.
При нашаруванні вторинної інфекції показано застосування сульфаніламідів, антибіотиків (тетрацикліну, левоміцетину, пеніциліну) у вигляді очних мазей і крапель. Гарним лікувальним ефектом при розацеа-кератиті володіє електрофорез з дифенгідрами і рібофлавіном по черзі протягом місяця, потім електрофорез аскорбінової кислоти і гідрокортизону. У рамках комплексного лікування розацеа-кератиту проводяться перилімбальні або перивазальні новокаїнові блокади.
Загальна терапія при розацеа-кератиті включає прийом антигістамінних засобів, біогенних стимуляторів, полівітамінів. У періоди загострень рекомендується безуглеводна, безсолева дієта.
З метою прискорення епітелізації дефектів проводиться вискаблювання і тушування ділянок запалення рогівки, припалювання розширених судин. При ускладненій виразці рогівки показано проведення наскрізної кератопластики.
Паралельно з офтальмологічними проявами проводиться лікування шкірних висипань (кріотерапія, лазеротерапія, медикаментозні курси), супутньої патології ЖКТ, ендокринних органів, санація фокальної інфекції.
Прогноз і профілактика розацеа-кератиту
Рецидивуюча течія розацеа-кератиту призводить до помутнень рогівки різної інтенсивності, що неминуче позначається на гостроті зору. Зважаючи на те, що розацеа-кератит протікає в хронічній формі, слід намагатися уникати факторів, що провокують загострення: перегрівання, переохолодження, похибок у харчуванні тощо. Необхідне систематичне спостереження пацієнтів з акне розацеа дерматологом і офтальмологом.
