Нейрогенна сечова бульбашка у дітей

Нейрогенний сечовий міхур у дітей - функціональні розлади наповнення і випорожнення сечового міхура, пов'язані з порушенням механізмів нервової регуляції. Нейрогенна сечова бульбашка у дітей може проявлятися неконтрольованими, учнівськими або рідкісними сечовипусканнями, ургентними позивами, нестриманням або затримкою сечі, інфекціями сечових шляхів. Діагноз нейрогенної сечового міхура у дітей ставиться за даними лабораторних, ультразвукових, рентгенологічних, ендоскопічних, радіоізотопних і уродинамічних досліджень. Нейрогенна сечова бульбашка у дітей вимагає комплексного лікування, що включає медикаментозну терапію, фізіопроцедури, ЛФК, хірургічну корекцію.

Загальна інформація

Нейрогенний сечовий міхур у дітей - резервуарна та евакуаторна дисфункція сечового міхура, обумовлена порушенням нервової регуляції сечовипускання на центральному або периферичному рівні. Актуальність проблеми нейрогенного сечового міхура в педіатрії та дитячій урології обумовлена високою поширеністю захворювання в дитячому віці (близько 10%) і ризиком розвитку вторинних змін сечовевидних органів.

Зрілий, повністю контрольований вдень і вночі, режим сечовипускання формується у дитини до 3-4 років, прогресуючи від безумовного спинального рефлексу до складного довільно-рефлекторного акту. У його регуляції беруть участь кортикальні та субкортикальні центри головного мозку, центри спинальної іннервації попереково-хрещеного відділу спинного мозку, периферичні нервові сплетіння. Порушення іннервації при нейрогенному сечовому міхурі у дітей супроводжується розладами його резервуарно-евакуаторної функції і може стати причиною розвитку міхурово-сечовитого рефлюксу, мегауретера, гідронефрозу, циститу, пієлонефриту, хронічної ниркової недостатності. Нейрогенна сечова бульбашка значно знижує якість життя, формує фізичний і психологічний дискомфорт і соціальну дезадаптацію дитини.

Нейрогенна сечова бульбашка у дітей

Причини нейрогенного сечового міхура у дітей

В основі нейрогенного сечового міхура у дітей лежать неврологічні порушення різного рівня, що призводять до недостатньої координації активності детрузора та/або зовнішнього сфінктера сечового міхура при накопиченні та виділенні сечі.

Нейрогенна сечовий міхур у дітей може розвиватися при органічному ураженні ЦНС внаслідок вроджених вад (мієлодисплазії), травм, пухлинних і запально-дегенеративних захворювань хребта, головного і спинного мозку (родовій травмі, ДЦП, спинномозковій грижі,

Нейрогенний сечовий міхур у дітей може бути обумовлений нестійкістю і функціональною слабкістю рефлексу керованого сечовипускання, а також порушенням його нейрогуморальної регуляції, пов'язаним з гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю, затримкою дозрівання мікційних центрів, дисфункцією вегетами Основне значення має характер, рівень і ступінь ураження нервової системи.

Нейрогенний сечовий міхур частіше зустрічається у дівчаток, що пов'язано з більш високою естрогенною насиченістю, що підвищує чутливість рецепторів детрузора.

Класифікація нейрогенного сечового міхура у дітей

Зі зміни бульбашкового рефлексу розрізняють гіперрефлекторний сечовий міхур (спастичний стан детрузора у фазу накопичення), норморефлекторний і гіпорефлекторний (гіпотонія детрузора у фазу виділення). У разі гіпорефлексії детрузора рефлекс на сечовипускання виникає при функціональному обсязі сечового міхура, що значно перевищує вікову норму, у разі гіперрефлексії - задовго до накопичення нормального вікового обсягу сечі. Найбільш важкою є арефлекторна форма нейрогенного сечового міхура у дітей з неможливістю самостійного скорочення повного і переповненого сечового міхура і мочовільним сечовипусканням.

По пристосованості детрузора до наростаючого обсягу сечі нейрогенний сечовий міхур у дітей може бути адаптований і неадаптований (незаторможений).

Нейрогенна дисфункція сечового міхура у дітей може протікати в легких формах (синдром денного частого сечовипускання, енурез, стресове недержання сечі); середньотяжких (синдром лінивого сечового міхура і нестабільної сечового міхура); важких (синдром Хінмана - детрузорно-сфінктерна орігенія, синдром Очоа - урофаціальний синдром).

Симптоми нейрогенного сечового міхура у дітей

Нейрогенний сечовий міхур у дітей характеризується різними розладами акту сечовипускання, тяжкість і частота проявів якого визначається рівнем ураження нервової системи.

При нейрогенній гіперактивності сечового міхура, що переважає у дітей раннього віку, відзначаються учащені (> 8 разів/добу) сечовипускання малими порціями, ургентні (імперативні) позиви, недержання сечі, енурез.

Постуральний нейрогенний сечовий міхур у дітей проявляється тільки при переході тіла з горизонтального положення у вертикальне і характеризується денною півлакіурією, ненарушеним нічним накопиченням сечі з нормальним об'ємом її ранкової порції.

Стресове недержання сечі у дівчаток пубертатного віку може виникати при фізичному навантаженні у вигляді упускання невеликих порцій сечі. Для детрузорно-сфінктерної катеринергії характерні повна затримка сечовипускання, мікції при натужуванні, неповне випорожнення сечового міхура.

Нейрогенна гіпотонія сечового міхура у дітей проявляється відсутніми або рідкісними (до 3-х разів) сечовипусканнями при повному і переповненому (до 1500 мл) сечовому міхурі, млявим сечовипусканням з напругою черевної стінки, відчуттям неповного випорожнення через великий обсяг ( Можлива парадоксальна ішурія з неконтрольованим виділенням сечі внаслідок зіяння зовнішнього сфінктера, розтягнутого під тиском переповненої сечового міхура. При ледачому сечовому міхурі рідкісні сечовипускання поєднуються з нестриманням сечі, запорами, інфекціями сечовевидних шляхів.

Нейрогенна гіпотонія сечового міхура у дітей передбачає до розвитку хронічного запалення сечових шляхів, порушення ниркового кровотоку, рубцювання ниркової паренхіми і формування вторинного зморщення нирки, нефросклерозу і ХПН.

Діагностика нейрогенного сечового міхура у дітей

За наявності розладів сечовипускання у дитини необхідно проведення комплексного обстеження за участю педіатра, дитячого уролога, дитячого нефролога, дитячого невролога та дитячого психолога.

Діагностика нейрогенного сечового міхура у дітей включає збір анамнезу (сімейна обтяженість, травми, патологія нервової системи та ін.), оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження сечової і нервової системи.

Для виявлення ВДП та функціональних порушень з боку нирок при нейрогенному сечовому міхурі у дітей виконують загальний та біохімічний аналіз сечі та крові, пробу Зимницького, Нечипоренка, бактеріологічне дослідження сечі.

Урологічне обстеження при нейрогенному сечовому міхурі включають УЗД нирок і сечового міхура дитині (з визначенням залишкової сечі); рентгенологічне дослідження (мікційну цистографію, оглядову та екскреторну урографію); КТ і МРТ нирок; ендоскопію (уретроскопію, цистоскопію), радіоізотопне сканування нирок (сцинтиграфію).

Для оцінки стану сечового міхура у дитини відстежують добовий ритм (кількість, час) і обсяг спонтанних сечовипускань при нормальному питному і температурному режимі. Високу діагностичну значимість при нейрогенному сечовому міхурі у дітей мають уродинамічне дослідження функціонального стану нижніх сечових шляхів: урофлоуметрія, вимірювання внутрішньопузирного тиску при природному заповненні сечового міхура, ретроградна цистометрія, профілометрія уретри та електроміографія.

При підозрі на патологію ЦНС показано проведення ЕЕГ і Ехо-ЕГ, рентгенографії черепа і хребта, МРТ головного мозку дитині.

Лікування нейрогенної сечової бульбашки у дітей

Залежно від типу, тяжкості порушень і супутніх захворювань при нейрогенному сечовому міхурі у дітей використовують диференційовану лікувальну тактику, що включає немедикаментозну і медикаментозну терапію, хірургічне втручання. Показано дотримання охоронного режиму (додатковий сон, прогулянки на свіжому повітрі, виключення психотравмуючих ситуацій), проходження курсів ЛФК, фізіотерапії (лікарського електрофорезу, магнітотерапії, електростимуляції сечового міхура, ультразвуку) і психотерапії.

При гіпертонусі детрузора призначають М-холіноблокатори (атропін, дітям старше 5 років - оксибутінін), трициклічні антидепресанти (іміпрамін), антагоністи Ca + (теродилін, ніфедипін), фітопрепарати (валеріани, пустирника), ноотропи (гоппарати Для лікування нейрогенної сечового міхура з нічним енурезом у дітей старше 5 років застосовують аналог антидіуретичного гормону нейрогіпофіза - десмопресин.

При гіпотонії сечового міхура рекомендовані примусові сечовипускання за графіком (кожні 2-3 години), періодичні катетеризації, прийом холіноміметиків (ацеклідин), антихолінестеразних засобів (дистигмін), адаптогенів (елеутерокок, лимонник), гліцину,

З метою профілактики в дітей з нейрогенною гіпотонією сечового міхура призначають уросептики в малих дозах: нітрофурани (фуразидин), оксихінолони (нітроксолін), фторхінолони (налідіксова кислота), імунокорригуючу терапію (лівамізол), фітозбори.

При нейрогенному сечовому міхурі у дітей виконують внутрішньодетрузорні та внутрішньоуретральні ін'єкції ботулотоксину, ендоскопічні хірургічні втручання (трансуретральну резекцію шийки сечового міхура, імплантацію колагену в гирлі сечовика, операції на нервових гангліях, відповідальних за

Прогноз і профілактика нейрогенного сечового міхура у дітей

При правильній лікувальній та поведінковій тактиці прогноз нейрогенного сечового міхура у дітей найбільш сприятливий у разі гіперактивності детрузора. Наявність залишкової сечі при нейрогенному сечовому міхурі у дітей збільшує ризик розвитку ВДП і функціональних порушень нирок, аж до ХПН.

Для профілактики ускладнень важливе раннє виявлення та своєчасне лікування нейрогенної дисфункції сечового міхура у дітей. Дітям з нейрогенною сечовою бульбашкою необхідно диспансерне спостереження і періодичне дослідження уродинаміки.