Бленнорея - гнійний кон'юнктивіт, зазвичай викликається гонококом. Бленнорея супроводжується припухлістю і почервонінням століття, гноєтеченням з очей; у несприятливих випадках може ускладнюватися розвитком гнійної виразки рогівки, бельма, панофтальміту з результатом в атрофію очного яблука і сліпоту. Діагноз бленнореї встановлюється за допомогою офтальмологічного огляду та бактеріологічного дослідження відокремлюваного кон'юнктиви. Лікування бленнореї полягає в рясному промиванні кон'юнктивальної порожнини р-ром марганцівокислого калію, частих інстиляціях р-ра альбуциду і пеніциліну, проведенні системної антибіотикотерапії.
Загальна інформація
Бленнорея (офтальмобленнорея) відноситься до гострих інфекційних кон'юнктивітів, при яких розвивається гнійне запалення слизової ока. За особливостями передачі та перебігу захворювання виділяють бленнорею новонароджених і дорослих. З урахуванням збудника розрізняють бленнорею гонококової етіології (гонобленнорею) і бленнорею негонококової природи. В даний час гонобленнорея новонароджених зустрічається в офтальмології вкрай рідко, що обумовлено проведенням її специфічної профілактики в пологових будинках.
Причини бленнореї
У більшості випадків збудником бленнореї виступає гонокок; однак у третині випадків у культуральних посівах виявляються інші мікроорганізми: стрептококи, пневмококи, кишкова паличка, паличка Коха-Вікса, змішана флора. Серед етіологічних агентів зустрічається збудник трахоми - хламідія трахоматіс, яка зазвичай виявляється в асоціації з гонококом.
Механізм розвитку бленнореї новонароджених пов'язаний із зараженням дитини в процесі пологів, під час проходження головки плоду через інфіковані родові шляхи хворої матері. Рідше зустрічається внутрішньоутробне зараження плоду бленнореєю, обумовлене затяжним перебігом пологів або передчасним розкриттям плодної бульбашки. Також не виключається післяпологове інфікування дитини через руки, воду, предмети догляду при недотриманні правил гігієни.
У дорослих бленнорея розвивається внаслідок занесення збудників в очі самим пацієнтом, страждаючим гонореєю сечостатевого тракту.
Симптоми бленнореї
Клініка бленнореї новонароджених, як правило, розвивається на 2-3 добу після народження; при внутрішньоутробному інфікуванні дитина народжується з ознаками вираженого кон'юнктивіту. У дітей зазвичай вражаються обидва очі; якщо зараження відбувається вже після пологів - очі можуть залучатися до запалення послідовно.
Бленнорея починається з появи гіперемії і набряку кон'юнктиви, припухлості і почервоніння століття. Повіки дитини настільки щільні, що їх насилу вдається вивернути або розкрити; кон'юнктиву легко кровоточить при дотику до неї. У цьому періоді бленнореї (періоді інфільтрації) відзначається мізерне відокремлюване серозно-геморагічного характеру з кон'юнктивальної порожнини.
Через 3-4 дні повіки розм'якшуються, з очної щілини починає виділятися рясний густий гнійний секрет, який накопичується на ресницях, склеює їх, стікає по шкірі щік. Період гноетечення при бленнореї триває 2-3 тижні. Слідом за цим у розвитку бленнореї настає період папілярної гіпертро фії, який характеризується зменшенням кількості гноя, ослабленням вираженості набряку і гіперемії кон'юнктиви. На слизовому столітті з'являються сосочкові розростання, фолікули і складки. У стадії одужання кон'юнктиву поступово при створює звичайний вигляд.
При сприятливому результаті бленнореї освіти рубців кон'юнктиви не спостерігається. Після важкої форми бленнореї, що протікає з вилученням слизової, може відзначатися рубцювання кон'юнктиви, виворот повік. У найбільш злоякісних випадках бленнореї відбувається ураження рогівки - її мацерація та інфікування, порушення харчування внаслідок здавлення набряком крайової петлистої мережі в товщі лімба. При цьому рогівка виглядає тьмяною за рахунок утворення обмеженого сірувато-жовтого інфільтрату. Надалі інфільтрат швидко розпадається з утворенням гнійної виразки рогівки.
Результатом даного стану при бленнореї може бути розсмоктування інфільтрату, епітелізація виразки з залишковим поверхневим помутнінням рогівки. При несприятливому розвитку в результаті виразкового процесу утворюється груба лейкома (бельмо), зрощена з райдужкою. У разі проникнення гнійного процесу у внутрішні структури ока бленнорея може ускладнюватися ендофтальмітом і панофтальмітом з подальшою атрофією очного яблука.
Бленнорея дорослих починається з ураження одного ока, проте практично у всіх випадках протікає важче, ніж бленнорея новонароджених. Симптоми бленнореї у дорослих виражені більш різко; важкі ускладнення розвиваються частіше.
Негонококова бленнорея зазвичай має легший перебіг, ніж гонококова форма. Клінічно вона схожа з іншими бактеріальними кон'юнктивітами. При хламідійному ураженні очей (хламідійний кон'юнктивіт) часто розвивається отит, пневмонія, лімфаденіт.
Діагностика бленнореї
Первинний огляд при бленнореї дозволяє визначити типові ознаки гнійного кон'юнктивіту і запідозрити етіологію захворювання. Під час огляду очей, при розсуванні повік у хворих з бленнореєю, гнійний секрет може бризнути струменем, тому при розкриванні століття необхідно ізолювати їх ватними тампонами і використовувати захисні окуляри.
Для уточнення етіології бленнореї проводиться бактеріологічне дослідження мазка з кон'юнктиви (посів на наявність гонореї), ПЛР виявлення гонореї та хламідії трахоматис, РИФ, ІФА. При бленнореї у дітей проводиться обов'язкове обстеження їх батьків.
З метою виключення ураження рогівки і глибоких структур ока при бленнореї може знадобитися проведення біомікроскопії ока, флюоресцеїнової інстиляційної проби, діафаноскопії та ін офтальмологічних досліджень.
Диференційний діагноз бленнореї проводять з кон'юнктивітами іншої етіології (аденовірусними, герпетичними, бактеріальними), хворобою Рейтера, трахомою.
Лікування бленнореї
Лікування бленнореї вимагає участі офтальмолога, педіатра, дерматовенеролога. При бленнореї проводиться місцева і загальна терапія, спрямована на елімінацію виявленого збудника.
Показано часте (кожні 1-1,5 години) струменеве промивання кон'юнктивальної порожнини слабким розчином перманганату калію (фізіологічним розчином, фурациліном) з подальшими інстиляціями лікарських засобів (р-ра сульфацетаміду і пеніциліну). За повіки на ніч закладають протимікробну мазь (тетрациклінову, еритроміцинову). Для профілактики інфікування другого ока у дорослих на нього накладають спеціальну захисну пов'язку.
Всередину при бленнореї призначають сульфаніламідні та антибактеріальні препарати (тетрациклін, пеніцилін); при важкому перебігу бленнореї антибіотики можуть вводиться внутрішньомишково. Активне місцеве і системне лікування бленнореї проводять близько 2-х тижнів з обов'язковим повторним бактеріологічним дослідженням кон'юнктивального мазка. При ураженнях рогівки лікування таке ж, як при кератиті.
Прогноз і профілактика бленнореї
Найбільш сприятливий прогноз відзначається при негонококовій бленнореї. При гонококовому ураженні очей у дорослих, а також недоношених дітей велика ймовірність ускладнень. У важких випадках результатом бленнореї може з'явитися сліпота. Своєчасне і правильне лікування бленнореї дозволяє запобігти важким роговічним ускладненням.
Профілактика бленнореї новонароджених вимагає обстеження на ЗППП жінок, які планують вагітність, своєчасне лікування уретритів, кольпітів, бартолінітів специфічної етіології. Для попередження гонобленнореї новонародженим закопують у кон'юнктивальні порожнини обох очей по 1-2 краплі розчину сульфацил-натрію. Для виключення бленнореї дорослих необхідне виявлення та лікування урогенітальних інфекцій - гонореї, хламідіозу.
