Ангіна - це інфекційно-алергічний процес, локальні зміни при якому зачіпають глоточне лімфоїдне кільце, найчастіше небні мигдалини. Течія ангіни характеризується підвищенням температури тіла, загальноінтоксикаційним синдромом, болем у горлі при ковтанні, збільшенням і хворобливістю шийних лімфовузлів. Під час огляду виявляється гіперемія і гіпертрофія мигдалин і небних дужок, іноді - гнійний наліт. Ангіна діагностується отоларингологом на підставі даних фариндержкопії та бактеріологічного посіву із зіву. При ангіні показано місцеве лікування (полоскання горла, промивання лакун, обробка мигдалин препаратами), антибіотикотерапія, фізіотерапія.
Загальна інформація
Ангіна - група гострих інфекційних захворювань, які супроводжуються запаленням однієї або декількох мигдалин глоточного кільця. Як правило, вражаються непотрібні мигдалини. Рідше запалення розвивається в носоглоточній, гортанній або язичній мигдалинах. За поширеністю ангіна знаходиться на другому місці після ГРВІ. Частіше розвивається навесні і восени. Вражає переважно дітей і дорослих віком до 35 років.
Ангіна
Причини ангіни
Збудники хвороби проникають у тканину мигдалин ззовні (екзогенне інфікування) або зсередини (ендогенне інфікування). Від людини людині ангіна передається повітряно-крапельним або аліментарним (харчовим) шляхом. При ендогенному інфікуванні мікроби потрапляють в мигдалини з кариозних зубів, придаткових пазух (при синуситах) або носової порожнини. При ослабленні імунітету ангіна може викликатися бактеріями і вірусами, які постійно присутні на слизовій рота і горлянки.
Близько 85% всіх первинних ангін викликано лід-гемолітичним стрептококом групи А. В інших випадках в якості збудника виступає пневмокок, золотистий стафілокок або змішана флора. Зазвичай передається повітряно-крапельним шляхом. Ймовірність виникнення ангіни збільшується при загальному і місцевому переохолодженні, зниженні імунітету, гіповітамінозах, порушеннях носового дихання, підвищеній сухості повітря, після перенесеного ГРВІ.
Патогенез
Загальні симптоми ангіни обумовлені проникненням у кров продуктів життєдіяльності мікробів. Мікробні токсини можуть стати причиною токсичного ураження серцево-судинної і нервової системи, спровокувати розвиток гломерулонефриту і ревматизму. Ризик виникнення ускладнень збільшується при частих рецидивах стрептококової ангіни.
Класифікація
У клінічній отоларингології виділяють три типи ангіни:
- Первинна ангіна (інші назви - банальна, проста або звичайна ангіна). Гостре запальне захворювання бактеріальної природи. Характерні ознаки загальної інфекції та симптоми ураження лімфоїдної тканини глоточного кільця.
- Вторинна ангіна (симптоматична ангіна). Є одним з проявів іншого захворювання. Ураженням мигдалин можуть супроводжуватися деякі гострі інфекційні хвороби (інфекційний мононуклеоз, дифтерія, скарлатина), захворювання системи крові (лейкоз, аліментарно-токсична алейкія, агранулоцитоз).
- Специфічна ангіна. Захворювання викликається специфічним інфекційним агентом (грибки, спірохета тощо).
Залежно від глибини і характеру ураження лімфоїдної тканини глоточного кільця виділяють катаральну, лакунарну, фолікулярну і некротичну первинну ангіну, залежно від ступеня тяжкості - легкого, середнього ступеня тяжкості і важку форму ангіни.
Симптоми ангіни
Проста ангіна
Тривалість інкубаційного періоду коливається від 12 годин до 3 діб. Характерно гострий початок з гіпертермією, ознобами, болями при ковтанні, збільшенням лімфатичних вузлів.
При катаральній ангіні спостерігається субфебрилітет, помірна загальна інтоксикація, неяскраво виражені ознаки запалення за аналізами крові. При фарингоскопії виявляється розлита яскрава гіперемія задньої стінки горлянки, твердого і м'якого неба. Катаральна ангіна триває протягом 1-2 діб. Результатом може бути одужання або перехід в іншу форму ангіни (фолікулярну або катаральну).
Для фолікулярної і лакунарної ангіни характерна більш виражена інтоксикація. Пацієнти пред'являють скарги на головний біль, загальну слабкість, болі в суглобах, м'язах і області серця. Відзначається гіпертермія до 39-40S. Для некротичної ангіни характерна виражена інтоксикація. Спостерігається стійка лихоманка, сплутаність свідомості, повторна блювота.
Кандидозна (грибкова) ангіна
Викликається дріжджеподібними грибами роду Candida albicans. В останні роки спостерігається зростання числа випадків кандидозної ангіни, обумовлений широким застосуванням глюкокортикоїдів і антибіотиків. Грибкова ангіна, як правило, розвивається на тлі іншого захворювання після тривалих курсів антибіотикотерапії.
Загальна симптоматика не виражена або виражена слабко. При фариндержкопічному дослідженні виявляються точкові білі або жовтуваті накладення на мигдалинах, що іноді поширюються на слизову оболонку щік і мови. Наліт легко знімається.
Ангіна Симановського-Плаута-Венсана
Уїдливо-полонена ангіна розвивається при хронічних інтоксикаціях, виснаженні, гіповітамінозах, імунодефіцитах. Викликається представниками сапрофітної флори порожнини рота - спірохетою Венсана і паличкою Плаута-Венсана.
Загальна симптоматика не виражена або виражена слабко. Зазвичай вражається одна мигдалина. На її поверхні утворюються поверхневі виразки, вкриті сіро-зеленим нальотом з гнилим запахом. При видаленні нальоту мигдалина кровоточить. Після відторгнення некротизованої ділянки утворюється глибока виразка, яка в подальшому заживає без утворення дефекту.
Ускладнення
Ранні ускладнення ангіни (отит, лімфаденіт регіонарних лімфатичних вузлів, синусити, паратонзилярний абсцес, перитонзиліт) виникають під час хвороби при поширенні запалення на близько розташовані органи і тканини. Пізні ускладнення ангіни інфекційно-алергічного генезу (гломерулонефрит, ревмокардит, суглобовий ревматизм) розвиваються через 3-4 тижні після початку захворювання.
Діагностика
Діагноз ґрунтується на симптомах захворювання і даних фариндержкопії:
- При фарингоскопічному огляді пацієнта з лакунарною ангіною виявляється виражена гіперемія, розширення лакун, набряк та інфільтрація мигдалин. Гнійний наліт поширюється за межі лакун і утворює пухкий наліт на поверхні мигдалини. Наліт має вигляд плівки або окремих дрібних вогнищ, не поширюється за межі мигдалини, легко видаляється. При видаленні нальоту тканина мигдалини не кровоточить.
- При фолікулярній ангіні на фарингоскопії виявляється гіпертрофія і виражений набряк мигдалин, так звана картина «зоряного неба» (множинні біло-жовті фолікули, що нагноїлися). При мимовільному розтині фолікул утворюється гнійний наліт, який не поширюється за межі мигдалини.
- При некротичній ангіневидний щільний сірий або зеленувато-жовтий наліт з нерівною, тьмяною поверхнею. При видаленні нальоту тканина мигдалини кровоточить. Після відторгнення ділянок некрозу залишаються дефекти тканини неправильної форми діаметром 1-2 см. Можливе поширення некрозу за межі мигдалини на задню стінку ковтки, язичок і дужки.
У загальному аналізі крові визначається лейкоцитоз зі зрушенням вліво, нейтрофілез, СОЕ збільшується до 40-50 мм/год. Для підтвердження природи інфекційного агента виконується бактеріологічне дослідження сум з мигдалин і серологічне дослідження крові. Діагноз грибкової ангіни підтверджується результатами микологічного дослідження, уїдливо-полоненої ангіни - мікробіологічного посіву.
Лікування ангіни
Лікування, як правило, амбулаторне. При важкій формі ангіни показана госпіталізація. Пацієнтам призначають щадну дієту, рясне пиття, антибактеріальні препарати (цефалоспорини, макроліди, сульфаніламіди). Курс лікування становить 5-7 днів. Місцево застосовують зрошення мигдалин хлоргексидином, полоскання відварами трав і розчинами антисептиків.
Лікування кандидозної ангіни полягає у скасуванні антибіотиків, призначенні антигрибкових препаратів, загальноукріплюючої терапії, промиванні мигдалин. При ангіні Симановського-Плаута-Венсана проводиться загальноукріплююча терапія. Уражені ділянки змащують розчином борної кислоти або метиленового синього, призначають полоскання слабким розчином перманганату калію і перекису водню. При глибоких некрозах і тривалій течії показана антибіотикотерапія.
