Міжгалактичне середовище - простір, що оточує галактики, який заповнений розрідженою сумішшю водню і гелію. Газ із цього середовища виступає головним матеріалом для формування зірок у галактиках з активним зіроутворенням.
Теоретичні моделі передбачали, що хмари міжзоряного газу пов'язані з так званими згустками лайман-Альфа (LAM) - яскравими згустками ультрафіолету, які вперше були зафіксовані в просторі між галактиками приблизно 20 років тому.
Причиною виникнення LAM вважається взаємодія атомів водню з електромагнітним випромінюванням надвисокої енергії. У спробі знайти джерело цієї енергії дослідники вивчили одну з найяскравіших і найбільших структур подібного роду - хмару LAB-6.
LAB-6 розташоване в сузір'ї Журавля на відстані близько 18 млрд світлових років від Землі. Його ширина становить приблизно 400 тис. світлових років. Спостереження за допомогою телескопа ALMA показали, що зовнішні регіони об'єкта рухалися в бік центральної частини - тобто до найактивніших галактик скупчення Френсіс, в яких утворюються сотні нових зірок на рік.
Це говорить про те, що згустки LAB світяться через поглинання випромінювання молодих галактик. Матерія з цих хмар газу, яка потім падає на галактики, поповнює їх запаси водню і гелію.
Це відкриття поставило нас ще перед однією загадкою. Подібні хмари з газу оточують всі галактики, що виробляють нові зірки, проте тільки одна з них падає на сусідню галактику і виробляє це світіння. Виникає питання, чому це відбувається так рідко.
Чжен Чжен, провідний автор дослідження
Раніше вчені вперше виявили молекулярний кисень за межами Чумацького шляху. Газ знайшли в галактиці Маркарян 231, розташованій за 580 млн світлових років від Землі.
