Сіра гниль поширена всюди і може бути виявлена на абсолютно різних культурах. Серед овочевих найбільшою мірою вражаються огірки, капуста, буряк, томати, цибуля, редис, салат, квасоля та картопля. А прохолодним дощовим літом хвороба може практично цілком знищити врожай земляники. Боротися з цим захворюванням потрібно відразу ж, як тільки воно буде виявлено.
Загальна інформація про сіру гнили
Збудником такої напасті є гриб ботритіс. Виявляється сіра гниль бурими плямочками на втечах і листях, причому вони досить швидко збільшуються в розмірах. Якщо вологість повітря підвищена, то вони також починають покриватися пухнастим міцелієм сірого кольору (нагадує по виду пухлу вату або цвіль) і суперечками, що розносяться за вітром і заражають листочки по сусідству.
Найкращі умови для появи сірої гнили - висока вологість повітря в сукупності з досить низькою температурою. Весняні заморозки, загущення посадок, надлишок азоту і брак світла також можуть співслужити погану службу. Важливою умовою для того, щоб відбулося зараження, є присутність на рослинності омертвілих ділянок тканини. При надмірно високій вологості повітря прояв захворювання спочатку можна помітити на бутонах і квітках рослин, а на цибулинних рослинах ще й на верхніх частинах цибулин.
Заходи боротьби
Безумовно, найважливішим заходом буде профілактика. Для профілактики сірої гнили при поливі рослин важливо дивитися за тим, щоб вода намагалася не потрапляти на листочки, а також щоб на них по можливості не потрапляли добрива, що містять азот у підвищеній концентрації - надмірно великі його кількості провокують розм'якнення стінок клітин, роблячи тканини набагато більш сприйнятливими до різних інфекцій.
Не варто розміщувати рослини занадто близько один до одного, а при їх знаходженні в приміщеннях слід частіше проводити провітрювання. Рослинам також необхідно забезпечити хороше освітлення, а відмираючі бутони і листя слід своєчасно прибирати. У субстрат перед посадкою іноді додають препарати типу Заслон і Бар'єр для запобігання виникнення сірої гнили, адже субстрат теж є провокатором захворювання.
Виникненню захворювання на зернобобових культурах чималою мірою сприяє їх ураження тлей, відповідно, дуже важливо своєчасно знищувати даного шкідника.
Скоротити кількість осередків гнили також можливо, зменшуючи раневу поверхню на рослинності - для цього з нею потрібно поводитися максимально дбайливо як у період її формування, так і під час видалення листя. Пошкоджені частини плодоніжок і стеблів у суху погоду вирізають гострим ножем. Обов'язково потрібно ліквідувати і рослинні залишки, щоб вони не послужили надалі джерелом зараження.
Якщо ж зараження все-таки відбулося, але спочатку висловлено слабо, дієвими в боротьбі з сірою гниллю будуть мідьвмісні засоби комбінованої або контактної дії: рослинність обприскується бордоською рідиною або такими засобами, як Купроскат, Чемпіон, Оксихом, Топаз. Деякі
садівники і городники, як тільки виявлять на рослинності вогнища сірої гнилі, обмазують уражені частини стеблів спеціальною пастою, що виготовляється з триходерміну і клею на основі КМЦ. А ось сильно пошкоджені їх частини все ж необхідно вирізати гострим ножем.
Досить ефективним засобом є і обмазка з фунгіцидом. Приготувати таку пасту легко: у 10 л води спочатку потрібно додати клей КМЦ (300 - 340 г), а потім фунгіцид (наприклад, Ровраль) у кількості 30 - 40 г. А до пастоподібного стану даний засіб доводиться за допомогою додавання в нього крейди.
Небезуспішно і використання хімічних і біологічних засобів захисту рослин в їх комбінації: обприскування на початку цвітіння розчинами ТМТД і внесення триходерміну в грунт.
Підходящими для обприскування будуть і 0,1% -ий розчин препарату Топсін-М, 0,2% -ий розчин фундазолу або ж мідно-мильний розчин (0,2% мідного купоросу і 2% господарського мила). Обробку ними через пару тижнів проводять ще раз.
