Де росте і як виглядає розторопша плямиста.
Будучи одним з найбільших і красивих чортополохів. Росте на півдні Європи, Середньої та Малої Азії, Кавказі, Північній Африці. Легко впізнається за її великим зеленим листям, з малюнком білого мармуру і колючками на зубцях. На кінчику стебля розташовані великі шароподібні одиночні суцвіття-кошики червоно-пурпурового кольору. Цвіте в період липень - серпень. У деяких країнах її спеціально вирощують у садах і плантаціях. Також вона має властивості до здичавіння і її можна зустріти на сухих і теплих місцях, таких як пустоші або залізничні насипи.
Дозрівання насіння йде на період серпень - вересень. Після збирання їх ґрунтовно просушують на повітрі.
Розторопша плямиста має в собі цілий комплекс силімарину (склад суміші трьох флавонолігнанів), має цілюще для людської печінки властивості. Також є ефірні смоли і олії та гіркота.
Розторопша плямиста застосування.
Судячи з її складу вже явно видно, що вона сприяє відновленню функцій людської хворої печінки. Оскільки у людей хвороби печінки трапляються дуже часто. Найчастіше запалення печінки «Гострий гепатит», у більшості випадків проявляється разом з жовтяницею. Найчастіше після хвороби залишаються важкі ускладнення на довгий період часу. Потрібно харчуватися правильно і намагатися уникати алкоголю протягом періоду, поки кров не нормалізується і не покаже нормальний стан здорової печінки.
Надмірне переїдання в більшості з випадків призводить до печінкового ожиріння, руйнуючи її, і знищує більшу частину клітин. У цьому випадку розторопша виділила себе як нешкідливий, специфічний для печінки засіб з фітотерапевтичною властивістю. Речовина, що знаходиться в основі квітки під назвою «силімарин», потрапляючи навіть у великих дозуваннях, вільно і добре засвоюється і відновлює печінку.
Показані нещодавно експерименти довели, що лікування розторопшої пригнічує дію пошкоджуючих і дратівливих печінку речовин. Дехто навіть експериментував з однією з найнебезпечніших печінкових отрут - отрутою зеленого морозу, і результат досвіду був успішний. Після таких експериментів, можна не сумніватися, що розторопша плямиста чинить регенеруючу і захисну дію на людську печінку.
Більшість людей віддають перевагу готовим препаратам, а люди, у яких чутлива або хвора печінка, просто зобов'язані пити чай з розторопші. Вже незабаром припиняються нездужання і болі, а також добре відновлюється самопочуття. Якщо ви перенесли гострий гепатит, додатковим лікуванням для Вас буде регулярний прийом чаю з розторопші.
При купівлі готових стандартних упаковок, виробники рекомендують застосовувати тільки при печінкових захворюваннях.
Робимо чай з розторопші.
Берете одну чайну ложку насіння (якщо користуєтеся травою, то стільки ж берете і її), заливаєте на'літра вже киплячою водою, даєте настоятися близько 10-20 хвилин, після чого проціжуєте.
Сам чай пийте гарячим, маленькими ковтками, по одній чашечці з ранку за 30 хвилин до обіду і одну ввечері за годинку перед сном.
Чай з розторопші можете змішувати з чаєм з м'яти, цим ви додасте смак і посиліть дію.
Розторопшу застосовують у гомеопатії.
Гомеопатичний Milk Thistle препарат, призначають проти захворювань, який супроводжується при больових відчуттях у жовчному міхурі або печінці. А також якщо запалюється жовчний міхур, відчуваєте головний біль в лобній області, при ішиасі, виразках гомілки м'язовому ревматизмі. Такі засоби вживають у чистому вигляді вихідної настоянки з маленьким розведенням (D1, D2).
Застосування розторопки плямистої в народній медицині
У народній медицині розторопшої плямистої крім вище описаних хвороб, також роблять лікування в гомілці при особливих важко непіддаються лікуванню випадках або відкритих переломах. Якщо у пацієнта спостерігається варикозне розширення вен, то чай з розторопші часто дають всередину. Відкриті переломи обробляються насінням порошку розторопші або накладаючи вологі компреси з її відвару.
Розторопша плямиста офіційно і в народній медицині застосовується при: цирозі, захворюваннях шлункових протоків, хронічних і гострих гепатитах, запорах і геморої, коліках, жовтяниці, ранах і опіках (масло), фарингіті, пародонтиті, виразкових хвороб дванадцятиперстної кишки і шлунка.
