Команда вчених Мадридського університету імені Карлоса III, Центру енергетичних, екологічних і технологічних досліджень (Center for Energy, Environmental and Technological Research, CIEMAT) та університетської клініки «Грегоріо Мараньйон» (Hospital G Ця шкіра цілком підходить для пересадки пацієнтам з опіками, а також для проведення досліджень і тестування хімічних речовин, косметичних засобів і фармацевтичних препаратів.
Штучна шкіра дуже точно відтворює реальну людську шкіру, включаючи зовнішній тонкий шар для захисту, подібний епідермісу і більш товстий шар, що виступає в якості дерми, що включає фібробласти - клітини, які виробляють колаген (білок, що надає шкірі еластичність і механічну міцність).
Головним елементом у 3D-біопечаті є біочорнила. При створенні шкіри замість картриджів і кольорових чорнил використовуються інжектори з біологічними компонентами.
«Знання того, як змішувати біологічні компоненти, в яких умовах працювати з ними, щоб клітини не руйнувалися, а також як правильно зберігати продукт, має вирішальне значення для системи», - заявив дослідник Хуан Франсіско дель Каньїсо.
Отримана за допомогою 3D-біопринтера шкіра, призначена для трансплантації, повинна бути виготовлена з власних клітин пацієнта, щоб не було її відторгнення.
«Цей метод біопечаті дозволяє генерувати шкіру стандартизованим, автоматизованим способом, і цей процес є менш дорогим, ніж ручне виробництво», - говорить Альфредо Брісак, генеральний директор фірми BceDan Group, яка має намір надалі використовувати нову технологію в комерційних цілях.
