Навчання в домашніх стінах є найбільш давньою формою отримання знань, яка зародилася задовго до появи перших загальноосвітніх шкіл. Протягом багатьох століть домашнє навчання було єдиним способом отримати знання. Доступно це було лише забезпеченим, заможним сім'ям, здатним оплатити послуги приватного викладача або батькам, які мають вільний час і відповідні знання та навички для навчання дитя вдома.
Історія і стереотипи
В епоху СРСР шкільне навчання вдома було можливе тільки для діток з обмеженими фізичними можливостями. До дітей, які не могли вільно пересуватися або страждали якимись психологічними захворюваннями, додому щодня приходили шкільні вчителі і давали індивідуальні уроки.
Решта ж школярів для здобуття середньої освіти на загальних підставах ходили до школи. Але починаючи з 1992 року вчитися не виходячи з дому абсолютно офіційно має право кожен охочий школяр.
І якщо раніше домашнє навчання (або як ще його називають, хоум-скулінг) було заходом вимушеним, то зараз освіта в домашніх стінах стала модною тенденцією - все частіше батьки вибирають саме цей спосіб отримання освіти для своїх дітей.
Причини, через які батьки переводять своїх нащадків на домашню освіту, різноманітні:
- небажання довірити виховання чаду чужим людям;
- огорожа малюка від фізичного і морального тиску в школі;
- бажання дати синові або дочці знання самостійно, так, як вважають за потрібне самі;
- невдоволення якістю та рівнем шкільного виховання та освіти.
Розберемося, які види, плюси і мінуси має домашнє навчання.
Які форми хоум-скулінгу бувають?
Існує кілька різновидів навчання в домашніх стінах:
- Надомне навчання. Щодня до дитини додому приходять шкільні вчителі і в індивідуальному порядку читають предмети. Така форма освіти можлива за наявності медичних рекомендацій;
- Екстернат. Учень вивчає дисципліни в зручному для нього темпі і режимі за допомогою батьків або ж самостійно, після чого складає іспити в школі. Можна, наприклад, пройти 2 роки програми за один;
- Нон-скулінг. Батьки при цьому не втручаються в процес навчання, а лише на його прохання допомагають у тих чи інших питаннях, дитина самостійно отримує знання за обраним нею самим особливим стилем.
При будь-якій формі хоум-скулінгу учень зобов'язаний двічі на рік прибувати до школи і складати іспити - тільки в цьому випадку він зможе отримати атестат про закінчену середню освіту.
Перш ніж зважитися перевести своє дорогоцінне чадо на домашнє навчання, батькам необхідно ретельно зважити всі аргументи за і проти і вирішити, чи дійсно ця модель освіти піде синові або дочці на користь.
Плюси домашньої освіти
- Більш ефективне освоєння програми. Педагог або батько під час навчання розуміють, у чому дитина «плаває», а який матеріал засвоїв бездоганно. В результаті учень відрізняється більш високою успішністю і якістю знань;
- Індивідуальна програма також дозволяє економити дорогоцінний час, в результаті його стає більше для відвідування музеїв, театрів, виставок тощо. Десятирічну програму цілком можна освоїти за більш короткі терміни;
- Можливість вивчати предмети, що не читаються в школі, але необхідні, на думку батьків - наприклад, рідкісні або стародавні мови, архітектуру, мистецтво;
- Можливість організувати індивідуальний графік відповідно до біологічних годин учня, що дозволяє уникнути зайвих навантажень, внаслідок чого такі діти рідше хворіють;
- Відсутність конфліктів з учителями, однолітками, старшими товаришами по школі (це, як відомо, негативно відображається на психіці дітей);
- Дитину, яка перебуває на домашньому навчанні, позбавлено поганого впливу однолітків у небажаних компаніях;
- Розвиток індивідуального образу мислення, без чужих стереотипних впливів, відсутність властивого багатьом колективам «стадного інстинкту»;
- Виховання відбувається у звичних для сім'ї традиціях, що особливо важливо, якщо вона належить до будь-якої релігійної громади або етнічної меншини;
- Виключається сторонній вплив на релігійні погляди і переконання, а також їх критика і висміювання;
- Більш тісний контакт з батьками, близькі довірчі стосунки з ними.
Мінуси хоум-скулінгу
- Дефіцит спілкування з однолітками. Багато хто може заперечити: але ж малюк не видалений з соціуму повністю, не сидить в чотирьох стінах, а спілкується з друзями, сусідами, ходить в магазини, відвідує спортивні секції, інші громадські місця. Це дійсно так, але в таких ситуаціях він обирає для спілкування тільки приємних і симпатичних йому людей, не отримуючи дорогоцінного досвіду вирішення конфліктних ситуацій (які, само собою, неминучі в дорослому житті);
- Постійний контроль батьків і гіперопека можуть призвести до інфантильності та егоїзму;
- Батько, який контролює сина або доньку, повинен бути дуже організованою і твердою людиною, адже він несе відповідальність за його навчання, виховання і розвиток. Не кожен дорослий здатний грамотно, професійно та ефективно організувати навчання дітей поза школою;
- На жаль, батьки не завжди можуть професійно навчити, відповісти на всі запитання сина чи доньки. Це можливо тільки в тому випадку, якщо дорослий володіє блискучими знаннями шкільної програми (а це, погодьтеся, явище рідкісне), широким кругозором і приголомшливою ерудицією;
- Те, що можуть дати дитині 12-15 шкільних вчителів, не в змозі дати один батько, якими б знаннями, мудрістю і досвідом він не мав;
- Дитина розуміє, що вона «не така, як усі», в результаті чого в глибині душі відчуває себе білою вороною;
- Відсутність досвіду спілкування з однолітками та вчителями відбивається на комунікації у дорослому житті. У власній родині він звикає до підвищеної уваги, любові, відчуває себе потрібною, важливою і незамінною людиною, а потрапивши до вищого навчального закладу, на роботу або в армію, стикається в суворою реальністю, в якій він абсолютно байдужий оточуючим;
- Дорожнеча. Методичні посібники, підручники, оплата послуг приватних викладачів (а вони, швидше за все, знадобляться) обійдуться батькам недешево;
- Неможливість вчитися на помилках інших людей. Перебуваючи по 5-6 годин у школі, в колективі, учень спостерігає за іншими дітьми, аналізує їхню поведінку, ділить вчинки на «біле і чорне», вчиться розпізнавати брехню, нещирість, лицемірство. Дорослі, які виступають проти хоум-скулінгу, стверджують, що на «пальцях» пояснити це вдома неможливо.
Чи перекладати сина або доньку на домашню освіту, звичайно ж, вирішувати тільки батькам. Можна, наприклад, організувати «домашню школу» не під час навчального року, а в останній місяць літніх канікул і оцінити власні сили і поспостерігати за реакцією чада.
Порада. Перш ніж перевести учня на домашню освіту, покажіть його досвідченому психологу. Спеціаліст допоможе визначити особливості характеру, тип мислення, оцінить темперамент дитини і підкаже, чи піде хоум-скулінг йому на користь.
