Захист стосується всіх аспектів життя, навіть найпростішого починаючи з режиму дня і закінчуючи правдою життя. Людина, яка звикла пізно вставати і довго засиджуватися ночами, придумала, як пояснення, порівняння себе з «совою», звідси і пішов невидимий поділ на «сов» і «жайворонків». При цьому цей чоловік залишився тією ж людиною, він не перетворився на сову. Проста вигадка людини стала захистом і виправданням своєї поведінки. Так само з харчуванням, шкідливими звичками, адже кожен з нас - принаймні, поінформований «що таке добре і що таке погано» як правильно і як неправильно чинити, але ось хохма - у кожного своя власна думка з цього приводу. Ніхто не поспішає нічого міняти, ніхто.... Та й навіщо? Адже і без цих змін можна і далі жити, вставати щоранку, навіть якщо на дворі вже обід, ходити або не ходити на роботу, їсти те, що корисно або просто подобається, мириться або лаятися. Ось тільки коли життя повертається до вас спиною, ви починаєте дивуватися, чому все РАПТОМ стало так сумно, погано, боляче. Просто - напросто ВИ загралися. І всі ваші ідеали, принципи виявилися або не правильними і порожніми, або ваші слова сильно розходилися з вашими справами.
Питання моралі в цьому випадку стосуються мотивації поведінки і самої поведінки. У мотивації, майже завжди, стоїть пряме (зараз) або непряме (потім) бажання насолоджуватися. Свого роду накопичування, яке веде до розвитку міщанства і жадібності. Людина намагається схопити - урвати ще, ще й ще. Так він потрапляє в залежність і стає рабом своєї жадібності в гонитві за примарним «золотим» щастям. Перед очима стоять тільки гроші, а пізніше влада, щоб насолоджуватися і контролювати інших. Вже не настільки важливі якісь принципи тієї ж моралі, тому що «багатий» сам може, «увійшовши у владу», придумувати і видавати закони на свій розсуд, нібито для блага суспільства. Ось тільки суспільство, а точніше люди його складові тут зовсім не причому. Ці прийняті закони практично ніколи не несуть блага людям, а якщо «правильні закони» і приймаються, тоді вони на місцях не виконуються з різних причин і обставин. Ось лише кілька простих прикладів: всі знають про кризу народжуваності, проблеми охорони здоров'я, навчання дітей, злочинність і наркоманія, і що толку? Де ці закони, які захистили б соціально матір і дитину. Народжувати дітей, виховувати і навчати їх, лікувати і захищати, все це ніяк не відображено в сучасних законах. Це просто не вигідно і нікому не цікаво, хоча на виборах і мітингах ми часто можемо чути різного роду обіцянки, от тільки шкода, що вони так і залишаються порожніми обіцянками. У підсумку виходить, що люди, які перебувають «біля керма» стурбовані утриманням свого «теплого» місця і перебільшенням свого багатства і влади, а люди залишаються одні на один зі своїми проблемами і бідами. Владні люди так часто не обтяжені відповідальністю, для них це тільки порожній звук, який прийде пізніше страшною розплатою, але це все буде потім, а значить про це і не варто зараз турбуватися. Сучасна людина забуває, що контроль і управління - це одні з функцій БОГА. Для таких людей, часто, БОГА просто не існує, але при цьому вони цілком можуть лицемірно ходити до церкви, кланятися і носити хрестик. Їм подобається «грати в БОГА». Наше сьогодення формує наше майбутнє. Якщо ми не зможемо цього зрозуміти, оцінити і «правильно» використовувати то попереду нас чекають тільки - розчарування, жахливі хвороби, злидні і нікому непотрібність.
У поведінці може статися все набагато кумедніше. В силу обставин, люди можуть побачити в собі «погане»: дурість, гнівливість, похоть, розпусність, безсовісність, брехливість, лестливість, заздрість, бажання багатства і влади, ну і т. д. Хіба кожен після цього задумається і почне виправлятися? Ні. Зовсім ні. Майже кожен знайде ті чи інші виправдання, а на ранок, коли проспиться, то просто вирішить, що це був «страшний сон», про який краще забути, і просто жити далі, і «не заморочуватися».
