Ця картина написана італійським художником Джованні Браголіна, який працював під псевдонімом
Бруно Амадіо.
4 вересня 1985 р. британська газета «The Sun» опублікувала статтю, в якій розповідалася історія подружжя Рона і Мей Халлов з Ротерема (Саут-Йоркшир). Халли стверджували, що їхній будинок практично повністю вигорів під час пожежі, неушкодженої залишилася лише дешева репродукція картини «Хлопчик, який плаче».
У статті наводилися також коментарі брата Рона - Пітера Халла, який працював у місцевій пожежній частині, і його колеги Алана Вілкінсона, які розповіли, що дуже часто знаходили на пожежах репродукції «Хлопчика, який плаче».
Так виникла легенда, яка гласила, що наявність у будинку даного твору живопису збільшує ризик виникнення пожеж. Є також і інші свідчення. Так, одна з читачок «The Sun», Роуз
Фаррінгтон Престон, повідомила, що після того як вона в 1959 р. купила репродукцію «проклятої» картини, у неї померли чоловік і троє синів. Інший читач написав, що спеціально пробував спалити репродукцію, але вона не згоріла, хоча провела у вогні більше години.
«Мученик»
Це страшне полотно, на якому зображений страждаючий чоловік, який розінув рот у беззвучному крику, лежало на горищі будинку сім'ї Робінсонів. Шон Робінсон не раз чув від своєї бабусі, що художник, який написав картину, був психічно хворий. Тому він підмішував у фарби власну кров. Невдовзі після закінчення роботи над полотном художник покінчив життя самогубством. Також, говорила бабуся, коли картина висіла в будинку, там було неспокійно - ночами чулися чиїсь голоси і плач, а ще вона на власні очі бачила людську тінь.
Коли бабуся померла, Шон вирішив повісити полотно в будинку. Після цього почалася чортівня: син Шона впав зі сходів, ніби його хтось штовхнув. Дружина відчула, як хтось невидимий гладить її по волоссю. Усі члени сім'ї також чули вночі плач і бачили тінь невідомої людини. Встановлена господарем будинку камера відобразила дивні явища: сама собою захлопувалися двері, звідкись з'являвся дим, а фатальна картина якось сама впала зі стіни. Зрештою, Робінсон відніс її в підвал. Незважаючи ні на що, він поки відмовляється її продавати.
Ваза Бассано
За переказами, ця красива срібна ваза була весільним подарунком. Юна неаполітанка, якій він був піднесений за день до весілля, того ж вечора була знайдена мертвою з вазою в руках.
Чомусь рідні дівчата не стали позбуватися вази. Протягом багатьох років вона передавалася з покоління в покоління як сімейна реліквія. І всі, кому вона діставалася, раптово вмирали.
Зрештою, мабуть, хтось здогадався, що артефакт несе небезпеку. Ваза була виявлена в 1988 р. При ній була записка зі словами: "Остерігайтеся... Ця ваза приносить смерть ".
Тим не менш, ваза була виставлена на аукціон і продана за 2250 доларів якомусь фармацевту. Про прокляття той нічого не знав. Через три місяці новий господар помер. Ваза змінила ще кількох власників, і всіх їх одного за іншим наздогнала передчасна смерть.
Дзеркало Арпо
Це антикварне дзеркало в масивній рамі із золоченого червоного дерева, в нижній частині якої вигравіруваний напис: «Луї Арпо, 1743 рік». Про майстра дзеркальних справ Луї Арпо говорили, що він займається окультизмом і відвідує сеанси спіритизму.
Дзеркало неодноразово перепродувалося, і достовірно відомо, що кілька його колишніх власників померли від інсульту, а ще кілька - безслідно зникли. Всього на рахунку зловісного дзеркала на сьогоднішній день 38 жертв.
Першою жертвою, ймовірно, став грецький банкір на прізвище Кіракос. У 1769 р. він віз дзеркало в подарунок до дня народження своєї сестри. Однак у сестри Кіракос так і не з'явився. Через кілька днів карету, в якій лежав подарунок, знайшли в лісі. Сам банкір і його кучер зникли.
Потім дзеркало потрапило до 23-річної Лаури Ноель, яка незабаром померла від крововиливу в мозок.
Потім артефакт нібито таємничим чином опинився в маєтку маркіза де Форнаролі під Парижем. 10 вересня 1943 р. маркіз скликав гостей, серед яких були і високопоставлені нацисти... Дружина маркіза в розпал застілля піднялася до себе в спальню - і більше не спускалася вниз. Коли стривожений чоловік піднявся на другий поверх, маркізи там не виявилося. Перед трюмо лежали розкрита помада і пудреніца, перлове намисто і одна з туфель маркізи, валявся перекинутий стілець... А на дерев'яних панелях, які обрамляють дзеркало, залишилися сліди нігтів!
Нещасну маркізу так ніколи і не знайшли. А дзеркало забрав гауптштурмфюрер Франц Шубах, який цікавився містичними артефактами, і вивіз його з країни.
Версій з приводу дзеркала-вбивці висувалося безліч. Одна з них говорить, що дзеркало може певним чином відображати світлові промені, що впливає на мозок людини і призводить до інсульту. Крім того, дзеркала в старовину покривали амальгамою з високою концентрацією ртуті. А це згубно для здоров'я. Правда, щоб довести любителя виглядати в дзеркало до смерті, знадобилося б не менше 5-10 років.
А як же зникнення? Ось тут мова і заходить про містику. Дослідники паранормальних явищ припускають, що всі зниклі перемістилися в паралельний вимір по той бік дзеркального скла...
Звичайно, все це не більше ніж байки, але все ж, якщо ви почуєте про те, що який-небудь предмет користується поганою славою, краще не ризикувати і триматися від нього подалі!
