"Ми не керуємо бурею і ми не її заручники. Ми сама буря «».
Сем Харріс
Повертаючись до чудової книжки американця Сема Харріса "Свобода волі" ", нагадаю, що в ній доведено відсутність цієї свободи в широкому філософському розумінні. Деякі читачі відреагували на його есе вкрай обурено і навіть висловлювалися думки, що книга повністю змінює світогляд в гіршу сторону. Одна з причин цього пов'язана з агресивною подачею автором його дійсно вельми скандальних ідей, які реально травмують непідготовлених до відведеної їм ролі біороботів обивателів.
Основна теза Гарріса полягає в тому, що всі "наші" "думки і дії це результат сліпої і випадкової гри нейронів мозку, який потім свідомість (" я ") механічно приписує собі. На думку Харріса ми не вільні тому що не усвідомлюємо свої наміри, не можемо ясно відповісти на питання - «» Чому я так зробив? «» і на наші життя з моменту зачаття і аж до клінічної смерті мозку визначальний вплив справляє випадковість.
Виникає питання: так яке право має держава карати злочинців, воля яких невільна? Кожен злочинець це жертва абсолютно випадкової хуліганської гри мільярдів нейронів мозку даного суб'єкта. Отже, всі без винятку злочинці хворі і їх слід не карати і, тим більше, не мститися їм, а лікувати.
Мені (і Сему Харрісу) заперечують, що заперечення свободи волі призводить до втрати поняття моральної відповідальності, а це позбавляє суспільство могутнього регулятора поведінки людей. Можливо, свобода волі є ілюзія, але вона є ілюзією корисною. Чи не свідчить ця корисність про те, що ця ілюзія все ж не до кінця ілюзорна? До промера релігійні потіхи теж можуть бути корисними, але свобода волі видається дещо іншим випадком («це інше»). Хоча. безумовно, будь-яка істина має повне право бути незручною і навіть шкідливою.
Я думаю, що знання стає творчою або руйнуючою силою тільки якщо воно опановує маси. Знання про відсутність свободи волі не здатне опанувати масами за визначенням, воно завжди належатиме одинакам. Хоча б тому що можновладцям, які і маніпулюють у своїх інтересах свідомістю мас, ці ідеї, як і пропаганда суїциду, категорично неприйнятні. Попутно виникає питання: а чи може щось, тим більше якісь малозрозумілі і дивні для обивателів ідеї, зробити цей світ ще гіршим? Особисто я дуже сильно сумніваюся в цьому. На мій погляд ми давно на дні і знизу ніхто вже не постукає.
Так, соціальне життя людства цілком і повністю засноване на ілюзіях, сукупність яких називається культурою. А всі науки, релігії, філософії це її приватні сторони. Все це формувалося тисячоліттями з єдиною метою - мотивувати рабів нести свій хрест рівно до тих пір поки не навколіють від хвороб і старості. У контексті такої масованої пропагандистської традиції, і коли ошукані самі найбільше жадають щоб їх переконливо обдурили, жалюгідний писк про те, що король голий, просто ніхто не почує. І, тим не менш, ми дуже специфічні біороботи, бо ми можемо уявити про себе все саме тому що ми ніщо.
