Що ми знаємо про художників 19 століття? Гучні імена на слуху у всіх, але є і ті, хто залишився невідомий світу. Кожен з них зробив внесок у мистецтво своїми полотнами. Художник Гюстав Моро був одним з тих, хто увійшов до числа великих живописців, він по праву займає там своє місце.
Юність
Французький символіст народився в Парижі в 19 столітті. Він відразу розумів, ким хоче бути, а тому довгий час навчався в школі витончених мистецтв. Вже з юнацтва проявилася спрямованість у його творах: біблійна. Він творив картини на таємничі теми, тому його роботи досі зачаровують і несуть в собі щось секретне і містичне.
Після школи Гюстав Моро вирішує вступити в академію. Завдяки батькові він отримав можливість перебувати в Луврі, коли йому потрібно, і працювати там, надихаючись шедеврами світових геніїв. У 1848 році Моро взяв участь у конкурсі Гран-прі. Обидві спроби виявилися невдалими, і живописець пішов з академії.
Щоб надихатися, великі художники 19 століття любили подорожувати в пошуках музи. Моро вирушав до Італії два рази. У цей час він зміг потрапити в усі найпрекрасніші куточки цієї країни: Венеція, Флоренція, Рим, Неаполь. Крім надзвичайно архітектури того часу, тут він вивчав Ренесанс і знаменитих авторів того часу.
Робота з державою
Крім того що Гюстав Моро, картини якого вже користувалися успіхом, працював над своїми шедеврами, він виконував замовлення держави. Його завданням було створити величезну копію полотна Карраччі. Творіння сподобалося всім, і йому зробили ще одне замовлення на копію картини, але Моро відмовився, сказавши, що бажає, щоб купували його твори, а не копії колег. Після такої заяви Гюставу замовили створити власне полотно.
Новий етап творчості
Новий етап почався з купівлі житла. Батько дуже любив сина, тому в 1852 році придбав йому шикарний будинок. З вікон виднівся вокзал Сен-Лазар, неподалік шуміла річка Сена. Моро відразу вирішив на одному з поверхів створити особисте творче місце і приступити до роботи. Шикарний особняк допомагав йому і надихав. Гюстав жив у прекрасних умовах, виконуючи замовлення держави. Він потроху став вхожий у кола знаменитих художників.
У цей період він дізнався про вагітність своєї дівчини, яка проживала в Римі. Живописець прийняв рішення покинути нещасну. З цим рішенням погодилася і його мама, вона вважала, що і весілля, і маленька дитина зруйнують кар'єру майбутнього великого живописця. Ця подорож по Італії затягнулася на кілька років. Сюди ж приїхали і батьки Гюстава, вирішивши супроводжувати художника в його поїздках. В Італії його надихали Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Крівеллі та інші великі художники. Тому додому він привіз ескізи і готові полотна, просякнуті італійським колоритом.
Раптова любов і запаморочливий успіх
Після повернення столицю Франції Моро починає працювати в своєму особняку, іноді відвідує друзів. В один з таких вечорів він заговорив з гувернанткою Александрін Дюро. Раптова легка закоханість переростає в неймовірну пристрасть, але почуття коханці приховують.
Смерть батька в 1862-му зворушила художника, і в своєму горі він вирішив віддатися мистецтву і освіті. БТворіння Моро користуються попитом, і він стає популярним як у Парижі, так і далеко за його межами. Наприкінці 60-х років Гюстав став головою журі того самого Гран-прі, в якому двічі зазнав поразки в юності. У середині 70-х років живописець отримав найвищу нагороду Франції - Орден Почесного легіону.
Захід творчості
У 1884 році Гюстав втратив матір. Ця трагічна подія не давала йому спокійно творити, і він півроку не міг плідно працювати. Також про себе давав знати і вік. Гюстав все частіше виїжджає з Парижа, подорожує в інші країни в супроводі коханої Александрін. Вже в 1888 році він став членом Академії витончених мистецтв, а через 3 роки зайняв пост професора в Паризькій школі мистецтва.
На початку 1890-х років Александрін помирає, через п'ять років Гюстав закінчує свою виконинську працю «Юпітер і Семела» і вирішує організувати в своєму будинку музей. Помер художник у 1898 році, похований на кладовищі Монмартр, десь поруч шанує його кохана Александрін Дюро.
Музей
Перед смертю Гюстав Моро, біографія якого насичена і яскрава, залишив місту у спадок свої твори і майно. Живописець зумів зберегти колекцію своїх полотен і ескізів, також зібрав роботи великих художників, скульпторів, рідкісні меблі та інші предмети 19 століття.
Будинок-музей Гюстава Моро нині став надзвичайно популярним місцем у Парижі. Хоча живописцеві і не вдалося втілити свої ідеї в життя, паризька мерія подбала про його спадщину. Місто створило незвичайний будинок-музей, в якому нині знаходиться найповніше зібрання полотен французького художника.
Цей «рай живописця» зайняв два поверхи. На першому - всі стіни завішані творами Моро. На допомогу майбутнім поціновувачам мистецтва Гюстав зробив описи картин, у музеї ці нотатки переклали ще й англійською. Крім того, серед готових робіт на мольбертах виставлені ті, які художник залишив незакінченими.
Другий поверх наповнений зібранням картин інших художників, також скульптурами, старовинними меблями - всім, що зміг зібрати Гюстав Моро самостійно. На даний момент пропуск в будинок-музей коштує 6 євро для дорослих, а дітям до 18 років вхід безкоштовний.
Картини
Серед картин, які залишив після себе живописець, є відомі всім і кожному. Одна з них - «Юпітер і Семела», написана за два роки до смерті художника. На полотні зображені алегоричні фігури, які несуть певне значення: Смерть, Страждання, Ніч тощо.
Весь простір заповнений незвичайними рослинами, фантастичними архітектурними рішеннями і скульптурними статуями. Дуже важливо і те, що вся ця велика кількість образів і фантазій художник коментує, оскільки глядачеві важко самостійно визначити всіх персонажів. Сама ж легенда про Семеля на полотні набуває якогось містицизму і таїнства.
Аналізуючи мистецтво Гюстава, стає зрозуміло його прагнення до «необхідної пишності». Живописець стверджував, що нам слід звертати увагу на майстрів минулого часу, які не навчать нас бідного мистецтва. Художники минулого намагалися відображати на своїх полотнах тільки найбагатше, рідкісне і чудове, що було в їх часі. Вбрання, яке вони зображували у своїх творах, коштовності, предмети - все це перейняв і Моро.
Ще однією популярною картиною Гюстава вважається «Явище», яку він створив у 1876 році. Як і багато інших, вона містить релігійний сюжет, в даному випадку - євангельський. На полотні йдеться про Саломея, яка танцює перед Іродом, за голову Івана Хрестителя. У цей час перед Саломеєю є голова Івана, створюючи чудове сліпуче сяйво.
