У своєму об'ємному романі Стівен Кінг зібрав безліч стандартних сцен і ходів з типових фільмів жахів. Лайфхакер згадує основні з них і радить, що ще подивитися.
Роман Стівена Кінга «Воно» вийшов у 1986 році і практично моментально став бестселером. Твір майже на півтори тисячі сторінок у двох томах за рік розійшовся мільйонними тиражами. Відтоді книга отримала чимало літературних премій і досі постійно фігурує у списках як найкращих творів автора, так і найкращих романів у жанрі жахів узагалі.
Майже таких же успіхів домоглася і перша екранізація твору. Двосерійний телефільм, що вийшов 1990 року, на довгі роки став улюбленим фільмом жахів для мільйонів глядачів.
Історія групи друзів, що протистоять клоуну Пеннівайзу спочатку в дитинстві, а потім через 27 років, коли вони вже виросли і майже забули про трагедію, знайома майже кожному. Але Стівен Кінг, вклавши чимало праці і таланту в цю книгу, показав у ній ще кілька стандартних, але дуже лякаючих прийомів і ходів. Кожен з них і сам по собі може змусити боятися, а вже зібрані всі разом вони запам'ятовуються на роки.
Діти проти зла
Головними діючими персонажами першої частини книги стають діти, які створюють «Клуб невдах». Це звичайні тихі школярі, яких ображають старші і не дуже приймає суспільство. Але саме вони в результаті дають відсіч злу. Насамперед тому, що більшість дорослих просто не здатна повірити в загрозу з боку створінь з іншого світу.
Тема дітей, які протистоять надприродному, дуже часто використовується у фільмах жахів. На відміну від дорослих, які сприймають життя виключно раціонально, діти щиро вірять у чудовиськ у коморі та монстрів під ліжком. Можливо, іноді вони виявляються праві?
Що подивитися
Дуже дивні справи
- Фантастика, драма, жахи, трилер.
- США, 2016.
- Тривалість: 1 сезон.
- IMDb: 8,9.
Безсумнівний хіт минулого серіального сезону. Історія про дітей, які розшукують свого друга, який потрапив у потойбічний вимір. Також у сюжеті з'являється дівчинка, над якою проводила експерименти урядова організація, оскільки вона має надприродні здібності.
У серіалі присутні безліч відсилань до класичних фільмів від «Інопланетянина» до «Чужого», які порадують знавців фантастики і жахів.
Клоун-вбивця
Один з найбільш пам'ятних і лякаючих символів книги - монстр, який приймає образ клоуна Пеннівайза. Своєю зовнішністю і повітряними кульками він підманює дітей і викрадає їх, харчуючись їхнім страхом і стражданнями.
Саме роман Стівена Кінга «Воно» багато в чому вплинув на розвиток коулрофобії - остраху клоунів. Однак були і реальні приклади клоунів-убивць. Найбільш відомий Джон Вейн Гейсі - маніяк, який виступав перед дітьми в образі клоуна Пого і вбив понад 30 осіб.
Коулрофобія досить поширена, хоча і не входить в офіційні списки психічних відхилень. У цієї фобії є цілком логічне пояснення. Зовнішність клоуна найчастіше гротескна - величезні очі, рот, черевики, біле обличчя. Поведінка непередбачувана, часто невідомо, хто ховається під гримом. Крім того, клоуни під час розіграшів нерідко ставлять людей у незручне становище. Все це і провокує реакцію, протилежну задуманій: люди, а особливо діти, лякаються і запам'ятовують це на все життя.
Що подивитися
Американська історія жахів: Фрік-шоу
- Жахи, трилер, драма.
- США, 2011.
- Тривалість: 6 сезонів.
- IMDb: 8,2.
При всій популярності клоунів в ролі лиходіїв або монстрів більшість фільмів про них - повний треш, причому найчастіше досить низькобюджетний. У подібних картинах вони не лякають, а лише викликають огиду.
Але ось в четвертому сезоні «Американської історії жахів», що розповідає про життя цирку виродків, клоун з понівеченим обличчям, який викрадає і вбиває людей, дійсно викликає тремтіння по всьому тілу. А момент, коли він знімає маску, змусить згадати вже забуті дитячі страхи.
Серіал виходить у форматі антології: сезони ніяк не пов'язані між собою, тому починати дивитися можна прямо з четвертого.
Зло як місце проживання
Хоч монстр з «Воно» найчастіше і приймає образ зловісного клоуна, це не єдине його обличчя. Це якась безтілесна сутність, яка може втілювати страхи людей, харчуючись їхніми стражданнями. У книзі навіть є згадка, що головне зло - саме місто, в якому ця істота може вільно мешкати.
Ідея антагоніста не як конкретного монстра, а як якогось місця проживання не раз з'являлася у творчості самого Стівена Кінга і в багатьох творах інших знаменитих майстрів жанру жахів, наприклад Говарда Лавкрафта.
Ця тема сходить до давніх легенд і повір'я. Майже у кожного народу були заборонені місця, де не можна будувати будинки. Наприклад, у слов'янській традиції житло не споруджували на тих місцях, де раніше проходила дорога або стояла лазня, оскільки вірили, що там мешкає нечисть. Також майже всі народи не будували будинки там, де колись було кладовище.
Що подивитися
У пасти божевілля
- Фантастика, жахи.
- США, 1995.
- Тривалість: 95 хвилин.
- IMDb: 7,2.
Страховий агент Джон Трент відправляється на пошуки популярного письменника Саттера Кейна. Книги цього автора змушують людей втрачати пам'ять, ставати жорстокими і агресивними. Пошуки приводять його в місто, яке відсутнє на всіх картах. У цьому містечку мешкає на тільки сам Саттер Кейн, але і всі моторошні персонажі його книг.
Картина Джона Карпентера стала своєрідною даниною поваги творчості Стівена Кінга і Говарда Лавкрафта. Сам образ вкрай плодовитого автора книг, а також схоже звучання імені явно відсилає до Кінга, а багато монстрів і сюжетних ліній запозичені з книг Лавкрафта.
Сяйво
- Трилер, жахи.
- США, 1980.
- Тривалість: 143 хвилини.
- IMDb: 8,4.
Легендарна екранізація культового роману Стівена Кінга. Письменник Джек Торренс влаштовується працювати доглядачем у готель у мертвий сезон. Він переїжджає туди на всю зиму разом з дружиною і сином, що володіє надприродним даром сяйва - суміші телепатії і телекінезу. Але виявляється, що готель є зосередженням стародавнього зла, здатного показати людині всі його страхи і звести з розуму.
Сам Стівен Кінг невзлюбив цю екранізацію, вважаючи, що режисер занадто вільно обійшовся з сюжетом. З подачі автора в 1990 році був випущений однойменний телефільм, набагато ближчий до подій книги. Однак глядачам він не сподобався.
Монстр у каналізації
Основним місцем проживання клоуна Пеннівайза, а точніше сутності, яка приймає цей вигляд, стає каналізаційний колектор під містом. Брата головного героя клоун викрав, коли паперовий кораблик дитини потрапив у водостік. І саме в каналізації герої зустрічаються з монстром і дають йому відсіч.
Для всілякого роду лиходіїв у фільмах жахів каналізація - мало не улюблене місце проживання, ніби п'ятизірковий готель. Логіку авторів цілком можна зрозуміти. Для більшості людей це абсолютно незвідане і вельми неприємне місце. Крім того, каналізація проходить під усім містом і лиходій може спокійно пересуватися, не показуючись на вулицях. А ще там постійно мешкають всілякі істоти на кшталт щурів і хробаків, так чому б не населити її і монстрами.
Острах каналізації і взагалі труб зустрічається у людей досить часто, хоча і не є офіційно визнаною фобією. Людей лякає невідомість, оскільки навіть невеликий отвір зливу води у них в раковині йде незрозуміло куди.
Що подивитися
Алігатор
- Жахи.
- США, 1980.
- Тривалість: 89 хвилин.
- IMDb: 5,9.
Культовий фільм, заснований на міських легендах про дитинчат алігаторів, яких спускають в унітаз, а вони виростають до неймовірних розмірів. Саме так і відбувається в сюжеті цієї картини.
Маленький алігатор опиняється в каналізації, де довгий час харчується тілами тварин, над якими ставили гормональні експерименти. Коли він виростає в гігантську особину, їжі починає не вистачати і монстр виривається на вулиці Чикаго, бажаючи поласувати жителями міста.
Божевільний будинок
У першій частині книги головних героїв переслідує трійця хуліганів, але потім двоє з них гинуть, а третій опиняється в божевільному будинку, зізнавшись у всіх вбивствах, що сталися в місті.
Рідкісний фільм жахів може обійтися без божевільного будинку. Місце, в якому повинні лікувати людей і позбавляти їх від фобій, в масовій культурі давно вже стало зосередженням жаху, зла і містицизму.
Люди з психічними захворюваннями завжди лякали обивателів, оскільки часто вони сприймають світ дещо інакше. Звідси і маса легенд про потойбічні і містичні події, що відбуваються в стінах психіатричних лікарень.
Що подивитися
Готік
- Трилер, жахи, детектив.
- США, 2003.
- Тривалість: 98 хвилин.
- IMDb: 5,8
Жінка-психіатр, яка працювала в божевільному будинку, в один момент з лікаря перетворюється на пацієнта. Її замикають у палаті, та ще й звинувачують у вбивстві чоловіка, якого вона не пам'ятає. Героїня намагається розібратися в подіях, які привели її до ув'язнення в лікарні, але стикається з незрозумілими містичними силами.
Забуті страхи дитинства
Після подій першої частини книги діти дорослішають, роз'їжджаються по різних містах і живуть цілком звичайним життям. З часом вони забувають про страшні події, які з ними сталися. І тільки через роки, коли події повторюються і вони знову збираються разом в місті, пам'ять про те, що трапилося, повертається.
Придушення лякаючих спогадів дитинства, їх витіснення або коригування - частий прийом, що допомагає впоратися з психологічними травмами. Усвідомлене забування страхів називається летатехнікою. Хоча, на думку багатьох фахівців, цей метод неефективний, оскільки не усуває саму причину фобій, а тільки ховає її.
Що подивитися
Окулус
- Містика, трилер, жахи.
- США, 2013.
- Тривалість: 103 хвилини.
- IMDb: 6,5.
10-річному Тіму довелося вбити власного батька, коли той збожеволів під впливом загадкового дзеркала. Провівши багато років у божевільному будинку, він переконує себе, що нічого надприродного в цій події не було, тільки самооборона. Однак його сестра впевнена в зворотному. Вона видобуває те саме дзеркало, встановлює в будинку камери і привозить туди брата, бажаючи задокументувати те, що відбувається. Але чи зможуть вони протистояти ілюзіям?
«Воно» 2017 року
7 вересня, через 27 років після прем'єри першого фільму, на екрани виходить нова екранізація роману «Воно». Поки що випускається тільки перша частина про дитинство героїв. Вже за трейлерами очевидно, що новий фільм виявиться не менш страшним, ніж класичний.
