Перетворитися на вічного мандрівника і відправитися назустріч пригодам, послати до біса набридлу роботу і почати життя з чистого аркуша... Новинні стрічки соцмереж щодня переконують нас, що подорожі - найкращий вихід з будь-якої ситуації. Челсі Феган (Chelsea Fagan), автор блогу The Financial Diet, підготувала досить жорстку, але чесну статтю, в якій пояснює, чому не варто вірити красивим картинкам і надихаючим цитатам.
У мене є інтернет-знайома, за життям якої я стежу в соцмережах трохи більше двох років. Мила, розумна і різнобічна дівчина, вона веде блог і перебивається випадковими заробітками. Нещодавно вирішила вступити до магістратури. В Європі. За фахом, яка в силу багатьох причин не допоможе в отриманні хорошої роботи. Мені здається, вона сама прекрасно все розуміє, тому що говорить про це як про можливість вивчати нове і розширювати свої горизонти, а не як про підготовку до майбутньої кар'єри. Все прекрасно, адже у неї є можливість вести такий вільний спосіб життя. Вона не бачить проблем у тому, щоб бути однією з тих, хто завжди в дорозі, вчиться просто заради отримання нових знань і любить довгі бесіди за хорошою вечерею.
У моєї знайомої цілком забезпечена сім'я, тому вона може розраховувати якщо не на повний зміст, то у всякому разі на підтримку, достатню для безтурботного життя. У генетичній лотереї ця дівчина витягнула щасливий квиток, і немає сенсу дорікати їй у володінні свободою, даною по праву народження.
Зате в чому варто дорікнути, так це у ставленні до своїх можливостей. І не тільки її - у молодих людей, яким не потрібно піклуватися про створення фінансового благополуччя, дуже популярна одна ідея. Так, мова про необхідність подорожей. Пересування по світу тепер вважаються мало не моральним обов'язком, що зобов'язує забути про банальності типу грошей. Моя знайома постить красиві фотографії з поверхневими надихаючими цитатками: «Киньте все і вирушайте в дорогу, звільніться з ненависної роботи і насолоджуйтеся красою світу, поки ви молоді і вільні». Це порно для честолюбства, що дражнює глядача картинками з життя, якої у нього ніколи не буде, і змушує через це відчувати себе невдахою.
Для представників забезпечених класів подорожі стали способом похвалити себе за те, що, строго кажучи, може зробити будь-хто, у кого є гроші.
Поїздка заради поїздки - це не досягнення, факт її здійснення зовсім не гарантує, що ви станете більш освіченими або тонко відчуваючими людьми.
Той, хто володіє привілеєм (так, саме привілеєм) активно роз'їжджати по світу в юності, нічим не краще за інших. Він не мудріший і не гідніший однолітка, вимушеного залишитися вдома і гарувати щосили заради надії коли-небудь отримати роботу, яку мандрівник прийняв би як даність. Це змагання багатства і можливостей, де поради не паритися щодо грошей лише підсипають солі на рани свідомо переможеному.
Я могла дозволити собі відвідувати різні країни, і, нехай заробляла самостійно, це все одно прямий результат ряду привілеїв. Моя сім'я належить до середнього класу, тому можна було не турбуватися щодо того, щоб надавати близьким фінансову підтримку. Навпаки, у разі складнощів вони прийшли б на допомогу. У мільйонів людей немає і цього, подорожі їм просто недоступні - занадто мало грошей і багато відповідальності. Тому я безмежно вдячна навіть за свої скромні поїздки.
Я розумію (частково саме завдяки досвіду поїздок по світу), що наявність або відсутність можливості подорожувати рівним рахунком нічого не говорить про людину. Просто у деяких є більше зобов'язань і менше доходів.
Хтось змушений терпіти нелюбиму роботу, тому що потрібно піклуватися про сім'ю, хтось сам оплачує свою освіту, хтось крок за кроком йде до фінансової свободи. Це зовсім не означає, що вони менше хочуть дізнаватися нове, ніж завзяті мандрівники.
Вони не можуть відправитися в мандри за покликом душі, але розвиваються і вчаться в умовах, які їм пропонує життя. Вчаться старанно працювати, відкладати задоволення на потім і потроху робити себе краще. Так, це не тріп автостопом по Східній Європі, але хто скаже, що таке життя гірше загартовує характер?
«Не турбуйся щодо грошей», «Кинь все і йди за своєю мрією» - подібні підбадьорливі сентенції оголюють глибинне нерозуміння значення слова «турбуватися». Поблажливий мандрівник має на увазі, що не потрібно відводити грошам занадто багато місця в своєму житті. Йому здається, ніби неймовірно важливому досвіду ви дрібно віддали перевагу зайвому долару. Але насправді турбуватися про гроші - це усвідомлювати: не залишається нічого іншого, крім як зробити їх своїм пріоритетом. Не працюєш або хочеш витратити тисячі на поїздку в Південно-Східну Азію, щоб знайти справжнього себе, - опинишся на вулиці. Якщо хтось думає, що у більшості людей в цьому питанні реально є можливість вибору, він проявляє образливу наївність.
Кожен з нас змушений самостійно прокладати шлях до горезвісної фінансової незалежності. Можливо, вам пощастило: подорожуєте, займаєтеся тим, чим хочеться, і пробуєте все нове, тому що знаєте: у разі чого близькі допоможуть і підтримають. Немає причин соромитися або відчувати себе винуватим, хіба тільки через непродуктивність і марність подібного способу життя.
Але той, хто вважає свій шлях єдино вірним для досягнення просвітлення і надихає інших поводитися так само, - справжній підлець.
Велика частина надихаючих цитат підходить лише нечисленним щасливчикам, які задовольнили всі свої базові потреби. І якщо ви потребуєте грошей, не дай бог наслідувати ці поради. Тягатися Південною Америкою і забави заради здобувати чергову освіту дуже цікаво, але що залишиться в підсумку? Сувенірний брелок і ще більший бардак у житті.
