Ніщо не вічне під місяцем. Це твердження не вимагає доказів, особливо, якщо читаєш про кумирів минулого, імена яких сучасна молодь навіть не чула. До числа таких яскравих, але погаслих і забутих зірок належить Борис Амарантов, причина смерті якого і донині залишається загадкою навіть для тих, хто був особисто знайомий з артистом.
Біографія
Борис Амарантов народився 19 вересня 1940 року і був нащадком кількох поколінь священнослужителів. У дитинстві він побачив виступи жонглера в цирку і захворів ареною.
Володіючи величезною працьовитістю, підлітком Борис Амарантов сам освоїв кілька циркових технік і став влаштовувати вистави перед однолітками.
Незважаючи на це, йому довелося 6 разів складати іспити в ГУЦЕІ. Як згодом розповідав він сам, вступити до цього престижного навчального закладу йому вдалося, лише завдяки відомому міму Леоніду Енгібарову, який входив до складу приймальної комісії. Розповідають анекдот, що знаменитий артист запропонував настирливому абітурієнту 5 хвилин потримати на носі ложечку, а Амарантів так хотів стати студентом, що простояв нерухомо 20 хвилин. Тоді серця екзаменаторів здригнулися, і вони вирішили дати юнакові шанс.
Початок кар'єри
У 1962 році Борис Амарантов закінчив ГУЦЕІ, з дипломним номером «Ке-ля-ля», поставленим режисером Сергієм Каштеляном. Його виступ справив фурор на «Блакитному вогнику» і відразу ж зробив молодого артиста відомим на всю країну.
На той момент в репертуарі Амарантова було всього 3 етюда: «Клоун в італійському цирку», «Атомник догрався» і «Розсіяний жонглер», проте його із задоволенням запрошували взяти участь у різних концертних програмах.
Успіх
Ще до вручення диплома Борис Амарантів взяв участь у Восьмому всесвітньому фестивалі молоді та студентів, який проходив у місті Гельсінкі. Там він виступив з дуже актуальною на той момент мініатюрою «Бережіть світ», більш відомою, як «Атомник догрався».
Номер був зустрінутий багатонаціональною публікою із захопленням. Очевидці розповідають, що хоча сам він тривав всього 3 хвилини, овації глядацької зали тривали в три рази довше.
У мініатюрі «Атомник догрався» використовувалися 2 музичних фрагмента: лірична пісня і композиції в стилі рокабіллі. Їх протиставлення створювало незвичайну атмосферу на сцені і змушувало глядачів задуматися про крихкість світу, що знаходиться на крок від ще однієї глобальної війни.
Після закордонного тріумфу Амарантова почали часто посилати на міжнародні гастролі. Зокрема, він став одним з небагатьох радянських артистів, кому було дозволено показати своє мистецтво в Японії, Болгарії, Швеції, НДР і на Кубі. Причому, у всіх цих країнах публіка влаштовувала йому овацію і захоплювалася талантом радянського міма.
Ставши відомим, Борис Амарантов створив театр пантоміми. Головним досягненням цього періоду став спектакль «Чудеса в саквояжі», поставлений Г. Чухраєм, М. Донським і Б. Амарантовим, який мав великий успіх.
Фільмографія і літературна діяльність
Артист встиг знятися в 4 кінофільмах. Ними стали картини:
- «На завтрашній вулиці».
- «Попутного вітру, Синій птах!» (спільне виробництво СРСР і СФРЮ).
- «Великий атракціон».
- «Любов до трьох апельсинів» (спільне виробництво СРСР і Болгарія).
У вільний час від роботи на сцені і зйомок в кіно Амарантів писав вірші і залишив після себе кілька творів з глибоким філософським сенсом, що відображає його світогляд.
Інтриги та гоніння
У наступні роки Борис Амарантов, біографія якого до цього моменту викликала заздрість у колег, не раз випробував на собі пресинг радянської бюрократичної машини. Зокрема, деякі високопоставлені чиновники Мінкульту РРФСР неодноразово закривали його театр. Артисту варто було титанічних праць домогтися його відкриття, однак після того як трупа приступила до репетицій, сам Б.Амаранов був звільнений.
Вигнання з театру важко позначилося на душевному стані артиста. Крім того, його не хотіли брати на роботу в жодному театрі, тому Амарантов був змушений стати нічним сторожем.
Влітку 1975 року актор написав листа до Президії Верховної Ради СРСР. У ньому він відмовився від радянського громадянства і вимагав дозволити йому покинути СРСР. Йому не тільки відмовили, але і піддали погрозам і гонінням.
Еміграція
У серпні 1977 року Амарантов нарешті покинув СРСР. Після тримісячних поневірянь він прибув до США. Всупереч всім сподіванням, акторська кар'єра в США у нього не склалася. Тоді актор переїхав до Франції. Там він став відвідувати заняття пантомімою, які вів сам великий Марсель Марсо.
Повернення
Коли в СРСР почалася перебудова, актор вирішив почати життя заново на батьківщині. Він відновив громадянство і приїхав до Москви. Однак виявилося, що там його ніхто не чекав. Особливо боляче зробив йому давній друг - Сергій Каштелян. Той не тільки не захотів йому допомогти, але і в буквальному сенсі слова спустив зі сходів, звинувативши в зраді Батьківщини. І навіть рідна сестра артиста, яка за відсутності Амарантова зайняла його законну квартиру, зустріла брата з неприязню і поводилася з ним вкрай нешанобливо. Настільки холодний прийом з боку найближчих людей призвів до того, що змучений життям талановитий артист впав у стан афекту.
Борис Амарантов (біографія): причина смерті
Помер артист третього березня 1987 року, через кілька днів після повернення з еміграції. Хоча було проведено медичне обстеження, офіційна причина смерті актора не була озвучена ні лікарями, ні родичами. Це стало причиною того, що численні шанувальники, не отримавши відповіді на питання, як загинув Борис Амарантов, стали висувати різні версії його загибелі. Зокрема, знаючи його непрості відносини з владою, деякі друзі артиста вважали, що він був убитий за наказом високопоставлених чиновників, які не пробачили йому неповажне ставлення до їх персонам. Інші дотримувалися точки зору про те, що Амарантов вчинив самогубство, не витримавши пресингу і неприйняття з боку власної сім'ї. Ходили також чутки про те, що він підхопив якусь невиліковну хворобу в Штатах або в Європі, яку приховував від оточуючих.
Похований артист у столиці, на Востряківському кладовищі поруч із матір'ю - Серафимою Павлівною Амарантовою. На його могилі немає пам'ятника і встановлена тільки невелика гранітна плита. На ній немає фотографії, тільки напис, який говорить: "Мім, лауреат міжнародних конкурсів, Борис Амарантов. 1940-1987». Він прожив лише 47 років і помер, скривджений на весь світ!
Тепер ви знаєте, ким був Амарантов Борис Георгійович, причина смерті якого не розгадана й донині.
