Будь-яке підприємство намагається приймати рішення, що забезпечують йому максимальний прибуток, який залежить від витрат на реалізацію і виробництво продукції. Природно, ціна такої продукції - наслідок взаємодії пропозиції та попиту. Витрати - це фактор, який формує собівартість. Однак це не таке просте поняття, як може здатися. Отже, витрати - це що таке?
Проблеми термінології
Витрати - це складова вартості продукції. Вони можуть як зростати, так і знижуватися, що залежить від обсягу матеріальних і трудових ресурсів, організації виробництва і рівня техніки. Виробник може керувати зниженням витрат. Необхідно розуміти, що різниці між розглянутим поняттям і такими термінами, як «витрати» і «витрати», які часто наводяться в нормативних документах та економічній літературі, по суті, і немає.
Економічні витрати
Якщо уважно подивитися на ці поняття, то «витримка» застосовується в основному в економічній теорії і означає сумарні витрати підприємства на виконання деяких операцій. Сюди входять бухгалтерські, альтернативні та розрахункові витрати. Розрахунковими витратами називаються фактичні витрати, які обумовлені витрачанням різних економічних ресурсів під час виробництва та обігу товарів, продукції та послуг. Альтернативні (вони ж осудні) - упущена вигода підприємства, яке могло б отримати при виробництві за іншою (альтернативною) ціною іншого товару, який би випускався на альтернативному ринку.
Економічні витрати і витрати
Затрата - це фактична і розрахункова витрати певного підприємства. Під витратами розуміється збільшення боргових зобов'язань підприємства в процесі його діяльності, або ж зменшення власних коштів. Витрата - це використання матеріалу, послуг, сировини, яке визнається у звітах про збитки і прибутки як зв'язок між витратами і безпосередніми надходженнями за статтями доходу. У бухгалтерському обліку дохід повинен співвідноситися з таким пунктом, як витрати на продукцію.
Врахування витрат
Дане поняття з точки зору бухгалтерії розглядається за деякими пунктами, такими як окремі рахунки: «Амортизація», «Розрахунки з оплати», «Матеріали», «Готова продукція» та «Основне виробництво». Затрата - це несписана на рахунки реалізації складова частина звіту, яка накопичується на вищенаведених рахунках до тих пір, поки всі пов'язані з ними товари і послуги не будуть остаточно реалізовані.
Показник собівартості продукції
Показники діяльності будь-якого підприємства не можуть обійтися без такого параметра, як собівартість продукції. Витрати праці, господарської, фінансової та виробничої діяльності відображаються саме в даному показнику. Рівень собівартості впливає на розмір прибутку, на рентабельність. Чим більш економічно організація використовує матеріальні, фінансові та трудові ресурси для виконання робіт, надання послуг та виготовлення виробів, тим буде вища ефективність процесу і більший прибуток.
Такі різні витрати
З перерахування всіх доданків, які утворюють собівартість будь-якої продукції (послуг або роботи), можна побачити, що вони не однорідні ні за складом, ні за значенням у процесі виготовлення продукту, виконання послуг і робіт. Є витрати на продукцію (на сировину, матеріали, виробництво, оплату праці для робітників і так далі). Є - на управління та обслуговування (утримання адміністрації), на підтримку основних засобів у працездатному стані. Треті ж види витрати - це ті, які не мають безпосереднього відношення до процесу виробництва, але все-таки включаються у вартість готових виробів, нехай і побічно, і відносяться до відрахувань на сировинну і мінеральну базу, на соціальні потреби та інше.
Організація обліку
Для ефективної організації виробництва необхідна обґрунтована класифікація витрат за різними ознаками. Це дозволяє аналізувати і планувати витрати, виявляти співвідношення між різними їх видами і розраховувати ступінь впливу на рівні рентабельності та собівартості підприємства. Мета будь-якої класифікації витрати - це надати допомогу керівнику в прийнятті обґрунтованих і правильних рішень, а також виділити частину, на яку можна і потрібно вплинути.
Класифікація Друрі
На думку цього дослідника, витрата - це інформація, яка накопичилася з різних категорій: накладних витрат, робочої сили і витрат на матеріали. Потім Друрі узагальнив класифікацію за напрямом обліку:
- Для оцінки та калькуляції собівартості виготовленої продукції.
- Для прийняття рішень керуючими і адекватного планування.
- Для регулювання і контролю за процесом.
На сьогоднішній день дана класифікація обмежує можливості управлінського обліку, який покликаний допомогти досягненню намічених цілей підприємства. Саме тому стало необхідно розділити функції витрат по цілях, завданнях, методах, прийомах і способах досягнення.
Узагальнена класифікація
Розрахунок витрат - дуже важливий момент для бухгалтерського обліку, в ході якого приймаються певні рішення щодо тактики і стратегії розвитку підприємства. У цих цілях можна виділити таку класифікацію:
- альтернативні та явні;
- нерелевантні та релевантні;
- неефективні та ефективні.
Управлінські рішення приймаються виходячи з явних і неявних витрат. Явними називаються передбачувані витрати, які перекладаються на підприємство на час його комерційної та виробничої діяльності. Альтернативна витрата - це відмова від одного виду товару на користь іншого (альтернативного). Якщо обмежень на ресурси немає, то ці витрати будуть дорівнювати нулю, через що їх називають часто додатковими. Релевантні витрати залежать від управлінських рішень, що розглядаються в даний момент, тобто тих, на які можна вплинути. Ефективними називаються такі витрати, в яких дохід отримано від реалізації продукції. Неефективні ж, відповідно, - збиткові. До них відносять втрати на виробництві, від шлюбу, недостачі, простоїв, псування матеріально-товарних цінностей та інше.
